Глобальне обдурювання

Проблема глобального потепління, роздираюча в останні роки уми вчених і політиків, стала чи не найпопулярнішою серед екологічних проблем. Питання про те, чи спостерігається довгострокові зміни клімату на планеті залишається дискусійним[2]. Страшні прогнози про безповоротність процесу зміни клімату і про його страшні наслідки змушують всю світову громадськість не лише обговорювати цю тему при будь-якому зручному випадку, але і виділяти величезні кошти на боротьбу з ворогом людства номер один. Виявилося, страшилка 21 століття більше схожа на міф.

Згідно з експертною оцінкою NOAA, середня глобальна температура планети в 2011 році не увійшла в десятку найтепліших. Січень 2012 також не виявив лояльності до глобального потепління і став лише дев'ятнадцятому в ряду. Середня глобальна температура планети в січні 2012 року стала тільки 19-ою в списку найвищих з 1880 року, - повідомляє Національна метеослужба США. - Температура суші зайняла 26-е місце у звітному періоді. Температура океану стала сімнадцятого в списку найтепліших і найнижчою з 2008 року», - уточнюють американські метеорологи. Дані факти ще ні про що не говорять, але, безумовно, змушують замислитися. Бути може і справді не все так гладко в теорії глобального потепління, пропагованої Міжнародною групою експертів зі зміни клімату?

Фахівці не мають єдиної думки щодо ступеня важливості і можливого впливу на розвиток людства конкретних проблем. Панікери з небажанням визнають, що за останні шістнадцять років глобальна температура поверхні не збільшилася. При цьому рівень викиду CO2 набагато більше прогнозованого. Вони відмахуються від цієї неугодної правди тим, що це десятиліття стало найспекотнішим з початку ведення обліку, так що світ досі під загрозою глобального потепління. Коли прихильника цієї теорії заганяють в кут, від нього можна почути, що нинішня пауза просто результат невизначених «природних змін». Це означає, що в останні 25 років «природні зміни» для виклику глобального потепління повинні були відбутися в іншому напрямку. Виходить, що поточного викиду CO2 недостатньо для підвищення глобальної температури і загибелі врожаю.

Голова кожного фанатика міфу про глобальне потепління забита думками про рекордну кількість виробляємого вуглекислого газу. Та нікого не хвилює вплив природних процесів на рівень парникових газів у повітрі. Наприклад визначну роль у насиченні атмосфери СО2 відіграє вулканічна активність. Надходження СО₂ з вулканів становить 10⁸ т/рік. В масштабі всієї історії Землі це джерело є первинним, а всі інші – вторинним[1]. Фотосинтезуючі організми змогли насичити атмосферу такою кількістю кисню, до якої ми звикли за багато років. За мільони років рослини виживали за дуже низьких і дуже високих температур. Цей факт підкреслює здатність живих організмів пристосовуватися до будь-яких екстремальних умов планети. Тобто планеті м’яко кажучи байдуже на якесь там людство. Планета існувала й існуватиме мільярди років до нас і після нас. Людство ― лише тимчасове явище.