Типи взаємодії вірус-переносник

Циркулятивна взаємодія – вірус циркулює в організмі переносника довгий

час(тижні, місяці)

Пропагативна взаємодія – вірус має здатність розмножуватися в клітинах-

переносниках

Персистентна взаємодія – переносник є носієм вірусу протягом всього життя.

Неперсистентна взаємодія – переносник є носієм вірусу протягом короткого

часу(кілька хвилин – кілька годин)

Напівперсистентна взаємодія переносник є носієм вірусу протягом досить

довгого періоду(доба – тиждень.)

10. Використання бактеріофагів як векторів у генній інженерії

Вектор – це молекула ДНК, яка здатна переносити чужерідні молекули н.к.

Властивості

повинен довгий час існувати в поп. кл. господаря (тобто реплікуватися або автономно або разом з бакт. хромосомою)

Повинен містити б/х або генетичні маркери які дозволяють відрізнити його присутність в бакт. реципієнті

Вектор повинен вбудовувати чужерідну послідовність нуклеотидів без порушення власної функціональної цілісності.

Вектор – це молекула н.к. що здатна самостійно реплікуватись в певному типі клітин і може бути використана для переносу в таку клітину окремої чужерідної ділянки ДНК вбудованої в головний ланцюг без пошкодження функціональної цілісності його життєво важливих генів чи регуляторних ділянок.

Векторна мол. повинна містити: ділянку прочатку реплікації ori маркери (гени стійкості до антибіотиків або ген бетагалактозидази) сайти впізнавання рестриктаз Полілінкер – декілька сайтів рестриктаз підрядиВектории плазмідні фаги косміди фагміди фаги на основі яких формують вектори - λ та М13.

Вектори на основі фагу λ

У векторі на основі λ видаляють частину, яка відповідає за лізогенію та заміняють на будь-який клонований фрагмент, але в сумі довжина фагового геному повинна бути більша за 38 тис. пар нуклеотидів і меншою за 52 тис. пар.

Отже крім того нам потрібно мати в векторі гени продукти яких дозволяють відрізнити фаг що містить клонований фрагмент від дикого фагу. Для цього у вектор на основі фагу λ вносять промотор і оператор, а також ген бета галактозидази.

Переваги векторів на основі фагу λ.

на відміну від плазмід які переносять до 10 тис. пар нуклеотидів вектор на основі λ переносить від 5-25 тис. пар нукл.

ефективність передачі клонованого фрагменту вища тому що перенос вектору здійснюється під час специфічного інфікування фагом бакт.

Вектори на основі М13

Родина Inoviridae. Ниткоподібний. Геном 1л. ДНК. Вихід фагу здійснюється без лізису бакт. На газоні сповільнення росту бакт. на 20-25% внаслідок чого ми побачим мутні негативні колонії. Фаг адсорбується на Ф пілі бакт.

Переваги вектору на основі фагу м13

В результаті клонування клонований фрагмент ми отримаємо в вигляді 1л. ДНК, що є вдалим для сіквінсу послідовностей

ці вектори здатні включати великі за об’ємом вставки генів. Так, як процес упаковки не залежить від довжини геному фага

клонований фрагмент можна вбудувати в РФ фага в 2х. напрямках.

Косміди – це гібридні вектори, що поєднали в собі властивості плазміни та фагу. Отже косміди – це геном плазміди який втратив cos сайти фагу λ. Косміди реплікуються як плазміди, але in vitro здатні упаковуватись в вірусні частки фагу λ. Важливим є те, що вони можуть переносити 45 тис. пар нукл.

Фагміда – гібридний вектор (плазміда - фаг) містить гени необхідні для літичної інф. і геном плазміди. Фагміди можуть реплікуватись як фаг і як плазміда.

11. Характеристика вируса гепатита В

Особенностью данного вируса является присутствие в нем не одной, а нескольких кольцевых молекул ДНК, которые частично

являются одноцепочными и ДНК-полимеразы, которая может достраивать молекулу ДНК, превращая ее в двухцепочную.

Репликация вирусной ДНК уникальна и в ней принимает участие промежуточная молекула РНК. Биологические особенности –

высокое сродство к гепатоцитам и способность вызывать персистентную инфекцию при высоких концентрациях и циркулировать в

крови при низких. Поверхностные антигены – НвsAg и HBV. Симптомы болезни вызывают не только вирусы, но и их части.

Нуклеокапсид вируса несет в себе антигены HbcAg и е-антиген, несколько типов низкомолекулярных белков, протеинкиназа, ДНК-

полимераза и несколько кольцевых молекул ДНК. Вирус может вызывать как острую, так и хроническую формы болезни. Вирус обладает высокой степенью канцерогенности.