Тенденція якісної зміни змісту діяльності держави

У різних країн державність розвивалась по-різному, але найхарактернішим у цих процесах було свідоме прагнення людей уникнути насилля з боку влади, бажання зобов'язати державу поважати права своїх громадян, захиститися від безпідставного втручання державних органів в особисте життя індивідів.

У правовому аспекті це означало визнання державою свободи людини і суспільства, зобов'язання держави у своїй діяльності неухильно дотримуватися вимог законів, демократичність функціонування владних структур, визнання і забезпечення незалежної діяльності судів. За своєю суттю ці тенденції виступають як підсумок розвитку світової цивілізації.

1. Соціологічний підхід: держава - явище соціальне, існує у суспільстві, тісно з ним зв'язана. Є кілька підходів до соціологічного розуміння держави: по-перше, вона ототожнюється з суспільством, держава - це певним чином організоване суспільство; по-друге, держава порівняно самостійна організація, самостійний інститут, який не співпадає з суспільством. Держава - це особлива організація, що відповідає на запитання: кому і як воно служить, які його мета і завдання? На думку авторів цієї концепції, держава не має юридичної природи. Вона не може бути обмежена правом. Право за цією теорією є наказ держави своїм підвладним.

2. Ліберальний підхід: держава за цією концепцією -"нічний сторож". Держава не вмішується в економічні та соціальні відносини, не втручається у керівництво економікою і культурою тощо, а тільки встановлює "правила гри" - норми права, охороняє в суспільстві порядок та ін.

3. Концепція "держава - соціальний арбітр". Суспільство неоднорідне, і тому на цій основі можуть виникати різні конфлікти. У таких випадках держава виступає як арбітр, вирішуючи конфлікти, вона ліквідовує протиріччя в суспільстві. Тут держава виступає як організований примус.

4. Деспотична держава розглядається як організований примус, включаючи насилля. Вона не обмежується свободою підвладних. Деспотична влада не обмежує себе ніякими законами.

5. "Легістська концепція держави" визначає державу як оформлений законами апарат політичної влади. Виникла вона у Німеччині в другій половині XIX ст. і розвинута Г. Кельзеном. На думку авторів цієї теорії, не влада творить закони, а закони створюють державу владу. Фактично держава ототожнюється з приписами конституційного, кримінального, адміністративного законодавства незалежно від його змісту.

Таким чином, можна стверджувати, що кожна концепція висвітлює якусь одну групу рис держави і має в своїй основі певне підґрунтя, тому заслуговує на існування.