Особливості права Швейцарської держави

Створення уніфікованої правової системи Швейцарії розпочалося у1874 р., з моменту прийняття Конституції і внесення до її тексту поправок, якими передбачалося передання до сфери регулювання федеральних властей основних питань цивільного і кримінального права.

Після цього, у 1912 р., було прийнято єдиний Цивільний кодекс, а у 1936 р. – уніфікований Зобов’язальний кодекс. З 1942 р. набрав чинності Кримінальний кодекс.

Інші питання життєдіяльності Швейцарської держави врегульовані на рівні окремих законів чи підзаконних нормативних актів.

Серед джерел швейцарського права основна роль належить законодавству, а у ньому чільну позицію займає Конституція. Питання про зміну Конституції, так само як про видання інших законів союзних загальнодержавного значення, повинні ставитися на всенародне голосування, якщо цього вимагатимуть шляхом збору підписів 30 тис. громадян або влади 8 з 26 нині існуючих кантонів і напівкантоні (факультативний референдум). Проте уряд може оголосити їм законопроект внесений "терміново" і тим самим уникнути референдуму. В останні десятиліття все більшого поширення набуває прийняття підзаконних актів (ордонансів) урядом або, за його дорученням, департаментами федерації.

Після Другої світової війни була проведена велика робота по кодифікації діючого федерального законодавства, що закінчилася виданням ретельно підготовленого, складеного за тематичним принципом Систематичного зібрання законів федерації, прийнятих за період з 1848 по 1947.

Ті законодавчі акти, які не увійшли до 14 томів Систематичного зборів, із 1 січня 1953 р. (дату вступу Зборів чинності) вважалися такими, що втратили силу. Законодавчі акти, прийняті після 1947 року, публікуються у хронологічних зборах та в додатках до томам Систематичного зборів.

З 1986 р. федеральне законодавство публікується не тільки французькою, німецькою та італійською мовами, як це було встановлено раніше, але і на четвертому - ретороманською мовою. Свої збори законів мають і кантони: у багатьох з них існує дуже давня традиція добре підготовлених видання збірок такого роду. Публікуються вони, як правило, мовою більшості населення відповідного кантону.

Поряд із законодавством джерелом права в Швейцарії можуть бути місцеві і торгові звичаї, коли це безпосередньо пропонується Цивільним кодексом або якщо виявляються прогалини в законі. За певних умов як джерело права можуть виступати й судові рішення, перш за все винесені Федеральним судом. Цивільний кодекс допускає, що при наявності прогалин у законі має право судді "заміщати" законодавця.

Дослідження з питань права проводяться переважно під егідою юридичних факультетів університетів у Базелі (заснований в 1460 р.), Берні, Женеві, Лозанні, Невшателі, Фрібур та Цюріху. Преподавание в них ведеться німецькою або французькою мові (під Фрібур - на обох).