Ваш діагноз?

а) гіпертонічна хвороба;

б) гломерулонефрит з гіпертензивним синдромом;

в) вузликовий поліартериіт;

г) синдром Гудпасчера.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1. а, в, г, д, е; 2. а, б, в, е; 3. б, г, д, е; 4. а, б, в, г; 5. д; 6. б; 7. а, б, в; 8. а, в, г, е, ж, з; 9. а, г, д, е; 10. б, в, г, е; 11. а, б, в, г, д; 12. а, в; 13. а; 14. а, б, в, г, д; 15. а, в, д, е; 16. а, г; 17. а, б, д, е; 18. а, в, е; 19. а, в, г, д, е; 20. б, в, д, е; 21. а, в, г; 22. а, б, в, г, ж; 23. б, в, г, д; 24. а, б; 25. а, б, в, г, е; 26. а, б, в, г; 27. а, б, в, г, д; 28. в; 29. д; 30. г; 31. г; 32. д; 33. б; 34. а, в; 35. в.

ПРОФЕСІЙНІ ХВОРОБИ

1. В залежності від характеру етіологічного фактора, що діє на організм людини, виділяють наступні групи професійних захворювань:

а) обумовлені впливом виробничого пилу;

б) обумовлені впливом фізичних факторів;

в) обумовлені впливом хімічних факторів виробничого середовища;

г) обумовлені впливом різноманітних факторів навколишнього невиробничого середовища;

д) обумовлені впливом факторів технологічного процесу і пов¢язані з перевантаженням окремих органів і систем.

2. Діагноз професійного захворювання має грунтуватися на даних:

а) всебічного клінічного обстеження хворого;

б) матеріалах санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, представлених відділом гігієни праці санітарно-епідеміологічних станцій;

в) професійного маршрута (виписка з трудової книжки працюючого, завіреної керівником промислового підприємства або КСП);

г) медичних оглядів від початку роботи на даному підприємстві до часу появи перших ознак захворювання (виписка з амбулаторної історії хвороби, до якої заносяться результати періодичних медичних оглядів);

д) письмових підтверджень свідків.

3. В якості критеріїв для обгрунтування професійної природи захворювання можна використовувати:

а) клінічну картину захворювання;

б) тривалий стаж роботи у контакті з професійними шкідливостями;

в) повторюваність випадків професійних захворювань на підприємстві;

г) перевищення ГДК на робочому місті;

д) дані соціологічних обстежень.

4. Основними завданнями лікарсько-трудової експертизи при професійних захворюваннях є:

а) визначення професійної придатності для робіт, які пов¢язані з можливим впливом шкідливих умов праці;

б) діагностика професійного захворювання і оцінка працездатності хворого;

в) визначення ступеня стійкої втрати працездатності і залишкової працездатності;

г) визначення і обгрунтування рекомендацій по раціональному працевлаштуванню без вади для здоров¢я;

д) динамічне медичне спостереження за станом здоров¢я інвалідів.

5. До первинної профілактики професійних захворювань не відноситься:

а) проведення періодичних і попередніх профілактичних оглядів;

б) застосування індивідуальних засобів захисту;

в) автоматизація виробництва;

г) усунення від роботи у зв¢язку з наявністю клінічних ознак захворювання;

д) встановлення витяжної вентиляції.

6. Виділяють такі основні групи гепатотоксичних речовин:

а) хлоровані вуглеводні;

б) хлоровані нафталіни і дифеніли;

в) бензол, його гомологи та похідні;

г) метали і металоїди;

д) глюкокортикостероїди;

е) ферментні препарати.

7. До хлорованих вуглеводнів відносяться всі окрім:

а) аніліну;

б) хлористого метилу;

в) хлороформу;

г) дихлоретану;

д) етилхлориду;

е) нітробензолу.

8. Вкажіть лікарські засоби, які токсично впливають на печінку:

а) антибіотики групи аміноглікозидів;

б) b-адреноблокатори;

в) протитуберкульозні;

г) контрацептиви;

д) анаболічні стероїди;

е) пеніциліни.

9. Токсичний ефект хімічних речовин на печінку посилюється:

а) у осінньо-зимовий період;

б) при попередньому пошкоджені печінки алкоголем;

в) при дефіциті білків;

г) при гіповітамінозі;

д) при гіподинамії.

10. Морфологічним субстратом токсичного пошкодження печінки при гострих отруєннях є:

а) хронічний активний гепатит;

б) жирова дистрофія;

в) хронічний персистуючий гепатит;

г) некроз гепатоцитів;

д) функціональні порушення.

11. Морфологічним субстратом токсичного пошкодження печінки при хронічних отруєннях є:

а) жирова дистрофія;

б) хронічний персистуючий гепатит;

в) хронічний активний гепатит;

г) цироз печінки;

д) рак печінки.

12. При токсичних професійнообумовлених ураженнях печінки на відміну від вірусного гепатиту відсутні:

а) продромальні явища;

б) фазовість клінічної картини;

в) переважають симптоми екзогенного токсикозу на тлі певної концентрації хімічного чинника в крові;

г) парантеральне введення ліків;

д) австралійський антиген в сироватці крові.

13. Тетраетилсвинець є отрутою переважно:

а) гепатотропною;

б) кардіотропною;

в) нервовою;

г) нирковою.

14. Підвищення рівня антитіл (антинуклеарних, антиміто-хондріальних, до печінкових мембран) характерно для:

а) аутоімуного гепатита;

б) медикаментозного гепатита;

в) персистуючого гепатита;

г) активного гепатита.

15. В токсикогенну стадію токсичного ураження печінки патогенетична терапія включає:

а) призначення гепатопротекторів у великих дозах;

б) попередження екзотоксичного шоку;

в) призначення антидотних препаратів;

г) дезінтоксикаційну терапію;

д) симптоматичне лікування.

16. В соматогенну стадію токсичного ураження печінки призначають:

а) гепатопротектори у великих дозах;

б) сорбенти;

в) антиоксиданти;

г) вітаміни;

д) глюкокортикоїди.

17. При підтвердженому діагнозі хронічного професійно-обумовленого гепатита протипоказанні:

а) важка фізична праця;

б) інтенсивна інсоляція;

в) вживання алкоголю;

г) вживання жирних блюд;

д) заняття спортом.

18. Групу підвищеного ризику розвитку токсичних професійно-обумовлених уражень печінки складають:

а) особи зі стажем роботи 10 і більше років в контакті з гепатотоксичними речовинами;

б) особи з наявністю дискинезії жовчновивідних шляхів;

в) особи, що перенесли гострі вірусні інфекції;

г) особи з наявністю виразкової хвороби шлунку;

д) особи з наявністю симптомів НЦД.

19. За етіологічним принципом виділяють такі пневмоконіози:

а) силікоз;

б) силікатоз;

в) металоконіози;

г) карбоконіози;

д) пневмоконіози від домашнього пилу;

е) пневмоконіози внаслідок дії пилу органічного походження.

20. В залежності від характеру змін в легенях при пневмоконіозах виділяють:

а) вузликовий;

б) перибронхіальний;

в) інтерстиціальний;

г) пухлиноподібний;

д) вузловий;

е) кавернозний.