а) астено-вегетативний синдром;
б) серцево-судинний;
в) поліневротичний;
г) печінковий синдром;
д) тромбоемболічний синдром.
74. Назвіть основні патогенетичні механізми дії на організм ртутьорганічних сполук (РОС):
а) порушення всіх видів обміну із-за блокади сульфгідрильних груп ферментів, білків;
б) капіляротоксична дія;
в) подразнююча;
г) лейкогенна;
д) алергізуюча;
е) активація холінореактивних структур.
Які із лабораторних досліджень найбільш інформативні для діагностики отруєнь РОС?
а) гемоглобін крові;
б) вміст ртуті в сечі;
в) міоглобін сечі;
г) активність холінестерази крові;
д) нейрамінова кислота крові;
е) вінілінмигдалева кислота в сечі.
76. Алергічні реакції при отруєнні ртутьорганічними сполуками обумовлені:
а) порушенням гуморального імунітету;
б) надлишковим вивільненням біологічно активних амінів;
в) зниженням продукції ендогенних глюкокортикоїдів;
г) сенсібілізацією організму до альбумінату ртуті.
77. В лікуванні гострого отруєння ртутьорганічними сполуками використовуються:
|
|
а) унітіол;
б) тетацин-кальцій;
в) дипіроксим;
г) сукцимер;
д) тіосульфат натрія;
е) пентацин.
78. При хронічничних отруєннях ртутьорганічними сполуками показано санаторно-курортне лікування на курортах з джерелами:
а) гідрокарбонатно-натрієвими;
б) хлориднонатрієвими;
в) сірководородневими;
г) родоновими.
79. Бензол переважно впливає на:
а) кровотворну функцію кісткового мозку;
б) слизову оболонку верхніх дихальних шляхів;
в) порфіриновий обмін з порушенням синтезу гема;
г) центральну нервову систему;
д) сульфгідрильні групи ферментних білків.
Які з наведених препаратів відносяться до комплексоноутворювачів?
а) унітіол;
б) купреніл;
в) тетацин – кальцій;
г) пентацин;
д) тіосульфат натрія.
Які з наведених засобів антидотної терапії використовуються при гострому отруєнні ФОС?
а ) атропіна сульфат;
б) дипіроксим;
в) унітіол;
г) діетоксим;
д) дисферал.
82. Бензол та його сполуки можуть поступати в організм людини:
а) через неушкоджену шкіру;
б) через дихальні шляхи;
в) через шлунково-кишковий тракт.
83. Шляхи виділення бензолу та його сполук з організму:
а) слинні залози;
б) нирки;
в) шлунково – кишковий тракт;
г) повітря, що видихається.