Кримінально-правовий аналіз ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) : характеристика юридичного складу злочину

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений чинним законодавством порядок сплати юридичними особами, ах відокремленими підрозділами і фізичними особами податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, який забезпечує формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину є грошові кошти, які повинні бути сплачені до бюджетів або державних цільових фондів у вигляді податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткуван­ня і введені у встановленому законом порядку. Умисне ухилення від сплати обов'язкових платежів, які не входять в систему оподатку­вання, кримінальну відповідальність за ст. 212 не тягне.

Об'єктивну сторону злочину становить сукупність трьох ознак: 1)діяння - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212),; великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння у даному разі - це дія (активна поведінка) чи бездіяльність (пасивна поведінка), спрямована на повне або часткове ухи­лення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які повинні сплачуватись підприємствами, установами, організаціями, приватними підприємцями та іншими платниками.

До поширених способів вчинення аналізованого злочину нале­жать: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), приховування та зани­жения об'єкта оподаткування. Приховування об'єкта оподаткування характеризуемся там, що прибуток або інший об'єкт опода­ткування у платника податків і зборів фактично існує, проте він не згадується у документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків (обов'язкових платежів), які подаються до податкових чи інших контролюючих органів, а тому ніякі податки на такі об'єкти не нараховуються і не сплачуються.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів (обов'язкових пяатежів), які в тисячу і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212). При цьому фінансові санкції (пеня, штраф), які застосовуються відповідно до вимог по-даткового законодавства, не враховуються;

Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) визнається вчиненим у значному, великому або особливо вели­кому розмірі як тоді, коли сума несплаченого платежу перевищує зазначені у законі розміри з одного його виду, так і у тому разі, коли ця сума є результатом несплати обов'язкових шіатежів різ-них видів. У тому разі, коли встановлено ознаки одиничного злочину - продовжуваного ухилення від сплати податків (тотожні дії, єдиний злочинний намір), кількісні параметри злочинної поведінки, здійснюваної в різні проміжки часу, повинні підсумовуватися.

Злочин, передбачений ст. 212, визнається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із зако­ном), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір (обов'язковий платіж), що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

Суб'єктом злочину можуть бути: 1) службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які відповідно до чинного законодавства і локальних документів уповноважені забезпечити внесення податків, зборів (обов'язкових платежів), підписувати і подавати до контролюючих органів документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком і підписувати розрахункові документи (керівники підприємств, установ та організацій, головні бухгалтери, їх заступники або інші працівники бухгалтерій, які виконують функції головного бух­галтера); 2) особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-які інші особи, зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною фор­мою вини. Мотив на кваліфікацію за ст. 212 не впливає.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 212) є вчинення його за попередньою змовою групою осіб або фактичне ненадходження коштів у великих розмірах. Під великим розміром коштів треба розуміти суму податків, зборів (обов'язкових платежів), яка в три тисячі і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 212) є вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особ­ливо великих розмірах, тобто на суму, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212 КК).