2015-08-21
282
З кінця жовтня 1936 р., особливо - по із офіційним визнанням 18 листопада Німеччиною й Італією уряду Франко, інтервенція хто в Іспанії придбала якісно новий характер. Коли раніше фашистські країни посилали лише військової техніки і фахівців, нині направляли цілі військові з'єднання. Було кинуто авіаційні, танкові,
зенітні, інженерні та інші німецькі частини, котрі входили у складі з так званого «легіону Кондор». Чисельність німецького легіону "Кондор" становить близько 5 тисяч військових і цивільного (>авиаинженери, техніки, медики) персоналу одночасно.
Легіон, який діяв Іспанії з жовтня 1936, складалася збомбардировочного полку (спочатку 3, потім 4 ескадрильї), винищувального полку (спочатку 3, потім 5 ескадрилій), розвідувальної ескадрильї, батальйону зенітної артилерії, батальйону зв'язку, транспортного батальйону і батальйону постачання. Кількість літаків в легіоні не перевищувало одночасно 150.
Спочатку на озброєнні легіону булитрехмоторние бомбардувальникиЮ-52 іистребители-бипланиХе-51. Потім вони було замінено більш сучасніХе-111,Ю-87 іМе-109 (котрі з іспанської землі фактично проходили випробування).
>Танковое підрозділ легіону мало на озброєнні 180PzKw I (за радянською термінології –Т-1) – легких танків, збройних які спаровані кулеметом. Німецькі інструктори готували їм екіпажі з іспанців. Згодом використовувалося кілька десятків трофейних радянських танків Т-26.Противотанковие батареї мали на озброєнні гармати калібру 37 мм.
Що ж до італійців, їх минуло через Іспанську війну у кілька разів більше, ніж німців. Частини італійськогодобровольческого корпусу почали прибувати до Іспанії у грудні 1936. Наприкінці зосередження, на початку березня 1937, він з 4 волонтерських дивізій - однієї моторизованої й трьох піхотних.
Ці волонтерські дивізії у основному з цивільних осіб - членів італійської фашистської партії – так званої міліції (ополчення). Спеціалізовані підрозділи дивізій та корпусу (авіаційні, танкові, артилерійські, мінометні тощо.)укомплектовивались кадровими військовослужбовцями.
Слід зазначити, що цифри, наведені різними джерелами часом сильноразняться.
За визнанням уряду фашистської Італії,франкистам під час громадянської війни було надано: 2 тисячі знарядь, 10 тисяч автоматів, 240 тисяч гвинтівок, 324 млн. патронів, 8 млн. артилерійськихснарядов,12 тисяч вантажівок, 700 танків, 800 літаків, 17 тисячавиабоиб, 2 підводні човни й 4 есмінця: «Сєута», «Теруель», «Мелілья», і «>Уеска». Італійські та німецькі підводних човнів нерідко надавали «дружні послуги» Франко.
Сучасний історик Ю. Рибалкін наводить інші дані: з Італії надійшло 1000 літаків всіх типів, 950 одиниць бронетехніки – танків і бронеавтомобілів, 1930 артилерійських знарядь, 1426 мінометів, 3436 кулеметів, 240747 гвинтівок, 9 млн. штук патронів, 7,7 млн. штук артилерійських снарядів, 17000 автомобілів, 8 підводних човнів.
За даними англійської преси з Німеччини Іспанію було поставлено 600 бойових літаків, 200 танків і 1000 артилерійських стовбурів.
Ю. Рибалкін наводить такі цифри: з Німеччини Іспанію надійшли 593 літака, 250 танків і бронеавтомобілів, 700 артилерійських знарядь, 6174 міномета,31000пулеметов, 157306 гвинтівок, 250 млн. патронів, 1,1 млн. артилерійських снарядів.
Документи,отложившиеся в німецьких архівах, свідчить про поставках 321 винищувача і 220 бомбардувальників, 270 танків і бронеавтомобілів, 620 артилерійських знарядь, 6170 мінометах, 30074 кулеметів, 160975 гвинтівок.
На 1 січня 1941 року франкістська Іспанія була винна Італії п'ять мільярдів лір, цей борг вона (з дозволу Італії) зобов'язалася погасити до 30 червня 1967 року. Грошова допомогу Німеччини становить близько 0,5 мільярда марок.
