Порушення права на захист: характеристика юридичного складу злочину

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 374 КК України, склад злочину є формальним. Таким чином, злочин визнається закінченим з моменту вчинення діяння в будь-якій із названих у законі форм. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, бо винний усвідомлює, що порушує своїми діями право потерпілого на захист, й бажає діяти таким чином. Мотив і мета значення для кваліфікації не мають. Суб’єкт злочину – спеціальний. Ним може бути лише особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор або суддя.

Кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 374 КК) утворюють ті самі дії, які 1) призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, 2) вчинені за попередньою змовою групою осіб, 3) такі, що спричинили інші тяжкі наслідки.

Група осіб, що за попередньою змовою вчиняє передбачений ст. 374 злочин, може складатися з перелічених у цій статті суб’єктів (не менше двох) у будь-якій комбінації. У групу можуть входити й інші особи, але в ній обов’язково повинен бути хоча б один із спеціальних суб’єктів.

Кваліфікація злочинних дій особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або судді буде відбуватись за ст. 374, а інших осіб як співучасників за відповідною частиною ст. 27 і 374.

Іншими тяжкими наслідками можуть бути самогубство, розлучення, втрата житла, втрата роботи, великі матеріальні збитки тощо.