Із свідчень радянських громадян Кац М., Холоденко Т., Тарасова А. та інших про нацистський окупаційний режим у Києві

Спеціальних шибениць в Києві немає. Людей вішають на стовпах. На бульварі Шевченка повісили трьох молодих робітників, які працювали на кабельному заводі. Перед повішенням вони заявили катам: „Сьогодні нас вішають, а завтра вас, ми гинемо за Батьківщину...”

Велика кількість полонених помирає від голоду. В таборі на Керосинній дійшло до того, що полонені чекали, поки захолоне труп, а потім починали його їсти...

10 січня 1942 р. біля сінного базару гнали 100 чоловік моряків. Був мороз 37 градусів. Вони йшли по снігу босі в одних трусах, руки у них були сковані назад залізними цепами і на тілі видно було криваві синьці. Вони йшли бадьоро і співали „раскинулось море широко”. Всі ці моряки були розстріляні.

Історія України: Документи. Матеріали:

Посібник / Укладання, коментарі В. Ю. Короля.

– К.: Академія, 2001. – С. 355-356.

Архівна довідка про діяльність з’єднання партизанських загонів ім. М. Хрущова під командуванням Івана Хитриченка (1943 р.)

Базою організації з’єднання ім. Хрущова був Розважівський партизанський загін, організований 5 березня 1943 р. С. Л. Лишевським. 10-15 липня 1943 р. С. Ковпак призначив командиром з’єднання І. О. Хитриченка і комісаром І. Ф. Чепурного[5]. До складу з’єднання входило 13 загонів: ім. Леніна, Суворова, Котовського, Чорнобильський партизанський загін, Іванківський і Фастівський партизанські загони та інші.

Командир з’єднання — І. О. Хитриченко, 1903 р. народження. В 1941 р. потрапив у полон, втік з нього. Проживав на нелегальному становищі в Києві, підтримував зв’язки з підпільниками, а з лютого 1943 р. — учасник партизанського руху на Київщині.

На початок жовтня 1943 р. з’єднання під командуванням І. Хитриченка нараховувало 244 командири і 2602 бійці. З них — 484 були членами партії, 835 — комсомольцями, 1527 — позапартійними. У з'єднанні бу­ло 1744 українці, 758 росіян, 51 білорус, решта — представники інших національностей.

За час своєї діяльності бійці з’єднання знищили 5166 солдатів і 67 офіцерів ворога, організували, тобто пустили під укіс, 52 ешелони з живою силою і технікою німців, підірвали 27 залізничних мостів, 70 шосейних мостів, 25 заводів, знищили 232 автомашини ворога. Крім того, було розгромлено 43 сільських управи.

Історія України: Документи. Матеріали:

Посібник / Укладання, коментарі В. Ю. Короля.

– К.: Академія, 2001. – С. 361.