Австро-німецький наступ на Східному фронті
У 1915 р. основними фронтами залишалися Західний і Східний.
22 квітня 1915 р, під бельгійським м. Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруйні гази(хлор). Газова атака тривала 5 хвилин, але отруєння дістали 15 тис. солдатів і офіцерів, з яких 5 тис. загинули.
У січні — березні російська армія, завдавши поразки австро-угорським військам у Карпатах, здобула важливе місто-фортецю — Перемишль. Проте після цього становище змінилося: 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горліце.
Російські армії мали невеликий запас боєприпасів. Вони не змогли утримати позиції. Німці прорвали фронт на 50 км. Горліцька операція тривала з 2 травня по 22 червня 1915 р.
Одночасно з наступом під Горліце німецькі війська розпочали наступ на північній ділянці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно (Каунас), у вересні — на Вільнюс. На всіх дільницях німецькі війська мали значну перевагу в людях, техніці та боєприпасах.
Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. Наприкінці вересня наступ німецьких військ пощастило зупинити.
На Східному фронті — від Ризької затоки на півночі до Дністра на півдні — теж розпочалася позиційна війна. Хоча Росія за цей час втратила З млн вояків, із них 300 тис убитими, а також 15% своєї території, 10% залізниць, 30% промислових потужностей, Німеччина не спромоглася змусити її капітулювати.
Проте царський режим зазнав такої поразки, від якої вже ніколи не зміг оговтатися.