Конституція УРСР 1978 р

Кампанія з приводу прийняття нової конституції СРСР мала винятково пропагандистський характер. У такий спосіб влада прагнула ознаменувати 60-у річницю жовтневої революції, її обговорення мало на меті подальшу пропагандистську роботу над прищепленням народам СРСР ідей з концепції розвинутого соціалізму»; вона мала узаконити монополізм комуністичної партії в усіх сферах суспільного життя, узаконити «зрощення» партійних і державних структур.

Після широкого публічного обговорення, у якому взяли участь 35 млн радянських громадян, 7 жовтня 1977 р. було прийнято Конституцію СРСР, 20 квітня 1978 р. Верховна Рада УРСР прийняла Конституцію УРСР, що була скопійована із союзної. Вона проголосила втілення в життя гасла про зростання ролі народу в управлінні суспільством, надання широких прав громадським організаціям, дотримання демократичних прав і свобод (слова, зборів, віросповідань).

Уперше Конституція СРСР зафіксувала виняткову політичну роль партії в житті суспільства, хоча це суперечило самому принципу конституціоналізму як інструменту демократичного суспільства. Роль КПРС визначалася у відомій ст. 6 не за допомогою юридичних формулювань, а засобами радянської пропагандистської публіцистики: «Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства,

ядром його політичної системи, держав­них і громадських організацій є Комуніс­тична партія Радянського Союзу».

Як і в конституції 1936 р., у новій кон­ституції зберігалося твердження про можливість виходу кожної республіки зі складу багатонаціональної держави. Однак це було декларацією, не підтвер­дженою жодним юридичним механізмом. Ця конституція мала лише пропаган­дистське значення й не відображала життєвих реалій.