Суб'єкти, що вирішують справу

Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопо­рушення розглядаються:

а) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах ра­йонних, міських, районних в містах, сільських, селищних рад на­родних депутатів;

б) виконавчими комітетами селищних, сільських рад народних
депутатів;

в) районними (міськими) (судами) суддями;

г) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та
іншими органами (посадовими особами), які уповноважені чинним
кодексом.

Крім того, п. 11 ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає також право місцевих адміністрацій створювати адміністративні комісії. Такі самі повноваження ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає виконавчим органам сільських, селищних та міських рад.

Таким чином, особи, уповноважені від імені адміністративно-юрисдикційних органів розглядати справи про адміністративні правопорушення, займають посаду у відповідному органі, мають повноваження владно публічного характеру (щодо накладення адміністративних стягнень), виконують розпорядчі функції (тобто наказові), у зв'язку з чим є посадовими особами.

Адміністративні комісії (ст. 218 КУпАП) - колегіальні органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопору­шення, склади яких закріплено майже у всіх главах Особливої час­тини розділу 2 Кодексу. Порівняльний аналіз підвідомчості справ адміністративним комісіям при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад і адміністративним комісіям при виконавчих комітетах селищних, сільських рад свідчить, що в пер­шій категорії комісій вона ширша. Законодавець передбачив і ви­нятки в питаннях підвідомчості справ адміністративним комісіям. Так, у випадках значної віддаленості населених пунктів від район­ного центру, сільські, селищні, комісії, як виняток, можуть розгля­дати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 176, 177 і частинами 1, 2 ст. 178 КУпАП. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» адміністративні комісії створюються виконавчими органами сіль­ських, селищних, міських рад, що суперечить наведеним вище по­ложенням КУпАП. Крім того, повноваження щодо вирішення справ про адміністративні правопорушення належать до категорії делегованих органами виконавчої влади. Тобто структури місце­вого самоврядування фактично вирішують питання, пов'язані зі сферою державного управління, що с дуже спірним і посягає на принцип розподілу влади між державою та місцевим самовряду­ванням.

Виконавчі комітети селищних, сільських рад (ст. 219 КУпАП). Аналіз підвідомчості їм справ свідчить про те, що вона практично збігається з підвідомчістю справ адміністративним комісіям. При­чому законодавець спеціально не застерігає, в яких випадках спра­ви мають вирішувати адміністративні комісії, а в яких - виконавчі комітети. У літературних джерелах цю проблему пропонувалось розв'язати™ таким чином: якщо адміністративна комісія створена, то вона і розглядає справи, якщо її немає, то справи розглядає орган, який повинен її створити. Вважаємо, що такі уточнення ва­жливо було б внести і до КУпАП.

Районні (міські) суди (судді) ( ст. 221 КУпАП). Підвідомчість справ цим суб'єктам зумовлена заходами стягнення, що вони мо­жуть накладати: ст. 31 (виправні роботи), ст. 32 (адміністративний арешт). Крім нього, відповідно до ст. 41 Конституції України кон фіскація також має застосовуватися у судовому порядку. Такі пов­новаження судів (суддів) визначають їхнє особливе місце в системі суб'єктів адміністративної юрисдикції.

Органи внутрішніх справ (міліція) (ст.. 222 КУпАП). Характери­зуючи органи внутрішніх справ (міліцію) як суб'єктів адміністра­тивної юрисдикції, слід зазначити, що від їхнього імені можуть розглядати справи: начальники або заступники начальників відді­лів (управлінь) внутрішніх справ; начальники лінійних пунктів мі­ліції, також й інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил; начальники та заступники началь­ників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внут­рішніх справ, прирівняних до відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що наявні в системі органів внутріш­ніх справ; дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) мі­ліції; начальники або заступники начальників відділень (відділів, управлінь, Головного управління) Державної автомобільної інспек­ції, командири або заступники командирів окремих підрозділів дорожньо-патрульної служби; працівники Державної автомобіль­ної інспекції, які мають спеціальні звання.

Аналіз компетенції цієї категорії суб'єктів свідчить, що повно­важення між ними розподіляються на основі поєднання принципів предметності та територіальності. Система суб'єктів є відкритою, оскільки не вміщує вичерпного їх переліку. Так, за адміністративні правопорушення, які передбачені ч. З ст. 109, ст. 110 КУпЛП. мо­жуть накладати стягнення й інші працівники міліції, на яких по­кладено нагляд за дотриманням відповідних правил. Суб'єктний склад у системі органів внутрішніх справ ієрархічний, тому що включає посадових осіб, наділених внутрішньовладними повнова­женнями.

Водночас до суб'єктів юрисдикції, які здійснюють провадження у справах про адміністративні проступки, належать;

Органи різних видів транспорту покликані забезпечити нор­мальне функціонування відповідних засобів та об'єктів транспор­ту. Предметна адміністративно-юрисдикційна компетенція цих органів випливає з їхніх контрольно-наглядових функцій у зазна­ченій сфері і пов'язана з розглядом справ про порушення відпо­відних правил на транспорті. До них належать: органи залізнич­ного транспорту (ст. 224 КУпАП); органи морського транспорту (ст. 225 КУпАП); органи річкового транспорту (ст. 226 КУпАП); органи повітряного транспорту (ст. 228 КупАП); органи автомобіль­ного транспорту та електротранспорту (ст. 229 КУпАП). Перелік осіб, які мають право накладати адміністративні стягнення від імені таких органів, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підля­гає. Він включає в себе різні категорії посадових осіб, у тому числі й тих, які наділені внутрішньовладними повноваженнями.

Самостійну групу становлять органи державних інспекцій та інші органи, які здійснюють адміністративну юрисдикцію згі­дно із своєю компетенцією у сфері нагляду і контролю. До них належать: державна інспекція щодо маломірних суден (ст. 227 КУпАП); органи Міністерства праці та соціальної політики Украї­ни (ст. 230 КУпАП); органи Державного комітету України з на­гляду за охороною праці (ст. 231 КУпАП); органи державного гео­логічного контролю (ст. 231^і КУпАП); органи інспекцій машино­будування (ст. 233 КУпАП); митні органи (ст. 234 КУпАП); органи державної контрольно-ревізійної служби (ст. 234^і); органи держав­ної податкової служби (ст. 234²); військові комісаріати (ст. 235 КУпАП); органи, установи та заклади, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд (ст. 236 КУпАП); органи земель­них ресурсів (ст. 238^і); органи державної служби з карантину рос­лин (ст. 238²); органи охорони водних ресурсів (ст. 239 КУпАП); органи рибоохорони (ст. 240 КУпАП); органи лісового господар­ства (ст. 241 КУпАП); органи мисливського господарства (ст. 242 КУпАП); органи Міністерства охорони навколишнього середови­ща та ядерної безпеки України (ст. 242 КУпАП); органи Державної інспекції електрозв'язку та Адміністрації зв'язку України (ст. 243 КУпАП); органи держсільгосптехнагляду (ст. 244 КУпАП); орга­ни, які здійснюють державний пробірний нагляд (ст. 244^і КУпАП); органи Пенсійного фонду України та фонду соціального страху­вання України (ст. 244² КУпАП); органи державної статистики (ст. 244³ КУпАП); органи Державного комітету України у справах захисту прав споживачів (ст. 244⁴ КУпАП); органи державного ко­нтролю за цінами (ст. 244"*' КУпАП); інспекції Державного архітек­турно-будівельного контролю (ст. 244⁶ КУпАП); органи Держав­ного комітету України зі стандартизації, метрології, сертифікації (ст. 244⁷ КУпАП).