Суб'єкти, відносно яких вирішується справа

Особу порушника характеризують, перш за все, ознаки, власти­ві суб'єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стани, протиправна поведінка в минулому тощо), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчання тощо. Усі ці обставини має бути встановлено органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.

Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, у якій вчинено проступок, а також від мотиву і мети його вчинен­ня. Зрозуміло, що вчинення правопорушення умисно відрізняєть­ся від вчинення його з необережності. У першому випадку сту­пінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. У цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу - прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини по­рушника може підвищити наявність корисливого або іншого ни­зького мотиву.

Майновий стан правопорушника також має бути враховано при застосуванні окремих адміністративних стягнень: штрафу, конфіс­кації, позбавлення спеціального права (наприклад, у разі застосу­вання позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія), виправних робіт. При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.

Обставинам, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, присвячено окремі статті КУпАП. Стаття 34 пом’якшувальними відповідальність обставинами ви­знає:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідли­вих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збит­ків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або у разі збігу тяж­ких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушен­ня неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Цей перелік може бути доповнено законодавством, тобто він не вичерпний, відкритий. Більше того, орган (посадова особа), який розглядає справу, може визнати пом'якшувальними і обставини, не передба­чені законом (наприклад, бездоганна трудова діяльність, похилий вік, наявність у правопорушника утриманців тощо).

На відміну від пом'якшувальних обставин у ст. 35 КУпАП на ведено повний, закритий перелік обставин, що обтяжують відпові­дальність за адміністративне правопорушення. Тобто його не може бути розширено щодо суб'єктів адміністративної юрисдикції. До таких обставин віднесено:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушен­ня, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) утягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення пра­вопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення у стані сп'яніння. Залежно від характеру адмініс­тративного правопорушення орган (посадова особа), який накла­дає стягнення, може не визнати останню обставину обтяжливою (наприклад, для відповідальності за порушення правил користу­вання енергією і газом у побуті не має значення, чи вчинено їх у стані сп'яніння).

Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, мають велике значення при накладанні стягнення. Урахування пом'якшувальних обставин дає органу (посадовій особі), який роз­глядає справу, право призначити стягнення ближче до мінімуму санкції статті, якою передбачено відповідальність за таке діяння, а якщо санкція альтернативна - застосувати більш м'який вид стяг­нення. Крім того, в таких випадках можливе звільнення порушни­ка від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду, громадської організації чи трудового колективу або з оголошенням усного зауваження. Наяв­ність же обтяжувальних обставин, навпаки, надає можливість на­класти стягнення, яке дорівнює максимуму санкції статті КУпАП або наближене до цього максимуму, а за альтернативної санкції - застосувати суворіше стягнення.