Різноманітні форми господарювання передбачають наявність різних методів та принципів організації фінансових відносин.
Основні принципи організації фінансів суб’єктів підприємницької діяльності, тісно пов’язані з метою і завданнями та визначені статутними документами, такі: саморегулювання (повна юридична та господарська відокремленість), самоокупність, самофінансування, прибутковість, фінансова відповідальність, наявність фінансових резервів.
Саморегулювання господарської та фінансової діяльності (повна господарська та юридична відокремленість), суть якого полягає у наданні підприємствам (крім казенних) повної самостійності у прийнятті та реалізації заходів у сфері виробництва, інвестиційної діяльності, враховуючі наявні фінансові, трудові й матеріальні ресурси. Для виконання завдань підприємство планує діяльність за допомогою складання бізнес-плану і поточних виробничих, інвестиційних та фінансових планів залежно від попиту на свою продукцію, роботи і послуги. Оперативне фінансове планування підприємство здійснює за допомогою бюджетування - системи кошторисів, що складають на підставі контрактів зі споживачами продукції та постачальниками матеріальних ресурсів, зобов’язань перед бюджетом і державними цільовими фондами тощо. Усі фінансові плани підпорядковані гарантуванню фінансового забезпечення діяльності підприємства фінансовими ресурсами і виконанню зобов’язань, за якими підприємство відповідає майном і доходами, отриманими від звичайної діяльності.
|
|
Самоокупність означає організацію фінансової діяльності таким чином, щоб окупити кошти, інвестовані у підприємство, за рахунок отриманого прибутку та інших власних фінансових ресурсів і повністю виконати зобов’язання перед постачальниками матеріальних ресурсів, фінансовими установами та бюджетом.
Самофінансування передбачає фінансування розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів.
Прибутковість передбачає головною метою функціонування підприємства – отримання максимального прибутку.
Фінансова відповідальність передбачає наявність майнової відповідальності за реалізацію прийнятих рішень.
Наявність фінансових резервів. Сформовані резерви за рахунок власних фінансових ресурсів, які перебувають у формі високоліквідних активів, мають гарантувати стабільну діяльність підприємства в умовах мінливої ринкової кон’юнктури і виконання зобов’язань перед партнерами і державою.
В сучасних умовах організації фінансових відносин може бути здійснена за допомогою наступних методів (рис. 2.1):
– комерційного розрахунку;
|
|
– бюджетного фінансування;
– неприбуткової діяльності.
Рисунок 2.1 – Методи та принципи організації фінансів підприємницьких структур
Більшість вітчизняних підприємств функціонує з використанням методу комерційного розрахунку.
Бюджетне (кошторисне) фінансування полягає у забезпеченні витрат за рахунок фінансування бюджетів різних рівнів, при цьому кошти надаються на основі фінансового плану, що носить назву кошторис.
Неприбуткова діяльність заснована на тих же принципах, що і комерційний розрахунок за виключенням принципів прибутковості та самофінансування. Фінансові ресурси неприбуткових організацій формуються переважно за рахунок спонсорських або благодійних внесків. Неприбуткова організація не має на меті отримання прибутку, а створюється для надання суспільно необхідних послуг.