Процес визначення і встановлення державного кордо ну проходить два основні етапи — делімітації та демар кації

1. Делімітація — це визначення в договорі загального напрямку проход-ження державного кордону, що графічно зображене на доданих до догово-ру картах.

2. Демаркація кордону — це позначення лінії держав ного кордону на місцевості шляхом спорудження спеціальних прикордонних знаків на під-ставі документів про делімітацію кордонів (пірамідами, стовпами, буями, маяками тощо).

При делімітації складається докладний опис проходження лінії кордо-ну, що виключає двояке тлумачення, із нанесенням її на карти і схеми (де-лімітаційні карти) за спеціально обраними і узгодженими природними або штучними точками або орієнтирами (ріками, ручаями, гірськими вершина-ми, хребтами і т.д.). Делімітаційна карта підлягає парафуванню і підписанню, вона також скріплюється гербовими печатками договірних сторін. Україна провела делімітацію державних кордонів майже із усіма суміжними держава-ми (у 1997 році підписаний договір про делімітацію кордонів із Білорусією, у 1999 році — із Молдавією).

Демаркація повинна здійснюватися двосторонньою комісією, що форму-ється з рівної кількості представників прикордон них держав. У процесі про-ведення демаркаційних робіт складаються відповідні документи: протоколи з описами кожного прикордонного знака; спеціальні топографічні карти, на які нанесено всі прикордонні знаки; загальний протокол-опис проходження державного кордону, який підписується кожною зі сторін демаркаційної ко-місії. За значені документи підлягають затвердженню компетент ними орга-нами договірних сторін.

Сучасній міжнародній практиці відома й така проце дура, як редемарка-ція кордону, тобто перевірка вже демаркованої лінії кордону для ремонту або відновлення зіпсованих чи зруйнованих прикордонних знаків, заміни знаків одного типу на знаки іншого типу, встановлення додаткових знаків тощо. У разі необхідності уточнення наявного кордону укладаються спеціальні угоди між дер жавами. Так редемаркація була здійснена, наприклад, у районі ріки Араке на радянсько-турецькому кордоні в 1967–1972 роках.