2015-09-07
440
План:
1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.
2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).
3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.
4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників
Теми рефератів:
· Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.
· Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.
·
Питання для дискусії:
· Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.
· Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?
· Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?
|
|
|
Завдання для самостійної роботи:
1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?
2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.
Методичні рекомендації:
Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.
Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.
Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму.
При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.
|
|
|
Література:
1. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.
2. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.
3. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.
4. Мадіссон В.Й. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 19-55.
5. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-41.
6. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-64.
7. Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.
8. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.
9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-66.
