Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні роботи треба посилатися на джерела, з яких наводяться ідеї, висновки, що є теоретичним підґрунтям розробки проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота.

Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

- цитування повинно бути повним, без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні позначається трьома крапками.;

- кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

- коли автор праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – Т.Л.), (підкреслено нами. – Т.Л.).

ПРИКЛАД цитування:

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, в жодному разі не можна ігнорувати інші канали передавання інформації [4;58]».

Відповідний опис у переліку посилань:

4. Синянська, О.В. Основи комунікації ділових людей [Текст]: навч. посіб / О.В. Синянська. – К.: Наукова думка, 2012. -192 с.

Анотації

На останніх сторінках роботи розміщують анотації українською, російською й англійською мовами. Анотація повинна бути розгорнутою, обсягом до 0,25 сторінки тексту (до 1200 друкованих знаків) – про зміст і результати роботи.

Анотації складаються за такою формою:

• прізвище та ініціали автора;

• назва роботи;

• основна ідея, результати та висновки роботи.

Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Сукупність ключових слів повинна відображати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше десяти.

Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.