2015-09-07
292
Суди зд. правосуддя самостійно. При зд. правосуддя судді незалежні, підкоряються тільки закону і нікому не підзвітні (ст. 129КУ, ст. З ЗУ«Про статус суддів»). Вони виріш. цивіл. справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на них (ст. 14 ЗУ «Про судоустрій Укр.»). Отже, зміст цього принципу розкривається в поєднанні двох правил — незалежності суддів, підкоренні їх тільки законові.
Незалежність суддів полягає в тому, що ніякі держ. орг., пол. партії, громадс. організації і посад. особи не мають права впливати на них, вказувати суддям, як необхідно виріш. конкретну справу, розв'язати апеляц., касац. скаргу або заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вони незалежні від осіб, які беруть участь у справі. При дослідж. і оцінці доказів, встановленні обставин справи і прийнятті рішення суд є незалежним від висновків орг. влади, експертів або окремих осіб.
Судді, які розглядали справу у першій інстанції, скаргу в апел. порядку, також незалежні від вищестоящого суду, який не вправі вказати їм, як треба вирішити справу, скаргу, яка має бути застосована норма матер. права і яке рішення має бути постановлене при новому розгляді справи.
Принцип здійснення правосуддя виключно судами
Лише суд, а не будь-який правоохоронний чи інший орган, може після дотриманої встановленої законом суд. процедури, дослідження і оцінки доказів, визнати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй крим. покарання або визнати її невинною. Прийняті суд.рішення після набрання ними законної сили є обов'язковими до виконання всіма, кого вони стосуються. Змінити або відмінити суд. рішення вправі лише суди вищої інстанції, причому - з дотриманням законом встановлених проц.правил і гарантій. Принцип зд. правосуддя лише судом був закріплений в ході реалізації судово-правової реформи на початку 60-х років. Підставою для цього стало викриття масових репресій, які мали місце до 50-х років нашого століття.
