Імітаційно-ігрове навчання займає певне місце у сучасній дидактичній системі. З ним пов’язують вдосконалення освіти шляхом переводу дидактичної системи з традиційних, інформаційних підходів, на такі, що активізують, стимулюють творчі здібності та нестандартне рішення навчальних проблем. Основними перевагами даного підходу можна вважати:
• розвиток пізнавального інтересу;
• поєднання теоретичних основ з формуванням практичних вмінь та навичок;
• можливість застосовувати знання в нових ситуаціях.
Виконання імітаційно-ігрових завдань розвиває емоційно- імпровізаційний стиль, який передбачає діалог з іншими учасниками, закріплює вміння співпрацювати, формує інтерес до діяльності. Пріоритетним стає емоційно підтримуюче спілкування, повага до кожної
особистості. Основою імітаційно-ігрового навчання є імітаційно-ігрові завдання.
Виконання імітаційно-ігрових завдань дає можливість актуалізувати рольову поведінку, що, в свою чергу, посилює вибірковість подальшого сприймання навчальної інформації.
Крім того, у імітаційно-ігровому навчанні широко використовується аналіз ситуацій.
Викладач має використовувати у навчанні ситуації з максимально високим очікуваним рівнем творчого результату, можливість самостійного пошуку або вибору цікавих проблем.