Мінеральні елементи є складовою частиною будь-якого живого організму.
Ще в XIX ст. Бунге висловив гіпотезу про те, що життя на нашій планеті зародилося в океані. Сучасні тварини успадкували від своїх океанських предків склад крові, схожий з морською водою.
Учень академіка В.І.Вернадського А.В.Виноградов вважав, що в організмі людини можлива наявність усіх відомих хімічних елементів та їхніх ізотопів.
Вміст елементів у живому організмі пропорційний їхньому вмісту в навколишньому середовищі з поправкою на розчинність сполук. Головна маса припадає на ті елементи, які утворюють в умовах біосфери хімічно активні сполуки — гази, солі та ін. Елементи, які в умовах біосфери не мають легкорозчинних сполук, зустрічаються в організмі у невеликих кількостях. Так, наприклад, алюміній, кремній, титан завдяки малій розчинності їхніх сполук зустрічаються в організмі в 3-4 тис. разів у меншій кількості, ніж в земній корі, а мідь та цинк майже однаково розподілені в земній корі і в організмі. Йод нагромаджується живими істотами.
|
|
Роль мінералів у житті людини, тварин і рослин дуже велика — всі фізіологічні процеси проходять за участю цих елементів. Мінеральні елементи беруть участь у пластичних процесах, формуванні й побудові тканин, у підтримці осмотичного тиску крові, обміні речовин тощо. Багато ферментативних процесів, які проходять в різних тканинах організму, були б неможливими без участі мінеральних елементів. Так, для перетворення піровиноградної кислоти в оцтову або глюкози у фруктозу обов'язкова участь іонів магнію, а іони кальцію гальмують цей процес.
Мінеральний склад організму з віком змінюється: чим старіший організм, тим більше в ньому міститься мінеральних речовин.
Мінеральні елементи розподілені у тканинах організму нерівномірно. У твердих тканинах більше міститься двовалентних елементів (кальцій, магній, фосфор), у м'яких — одновалентних (калій, натрій).
Мінеральні елементи та сполуки, що розчинені у плазмі крові, міжклітинній та інших рідинах організму, допомагають утворювати певний осмотичний тиск, який залежить від сумарної кількості недисоційованих молекул та іонів. Осмотичний тиск крові, лімфи, міжклітинної рідини організму залежить в основному від розчиненого в них хлористого натрію.
Для нормального життя організму в ньому повинна підтримуватися певна кислотно-лужна рівновага.
Під час перетворення в організмі людини продуктів, багатих кальцієм, магнієм, натрієм, калієм, в основному утворюються лужні сполуки. Джерелом таких елементів є плоди, овочі, бобові, молоко.
Такі продукти, як м'ясо, риба, яйця, хліб, при перетворенні в організмі дають кислотні сполуки.
|
|
Тому характер харчування може істотно впливати на реакцію середовища у тканинах. Частіше кислотно-лужна рівновага зсувається в бік кислотності, а це може призвести до зниження захисних функцій організму. Тому в харчовому раціоні людини необхідна достатня кількість овочів, молока, бобових.
Залежно від кількісного вмісту мінеральних елементів у живих організмах і харчових продуктах їх ділять на макро-, мікро- і ультрамікроелементи.
До макроелементів належать такі елементи, які входять у харчові продукти в кількості більшій ніж 1 мг%. Це натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, хлор.
Мікроелементи входять у харчові продукти кількістю не більше 1 мг%. До них належать йод, фтор, мідь, цинк, бром, алюміній, кобальт, нікель.
Вміст ультрамікроелементів виражається мікрограмами на 100 г продукту. Це олово, свинець, ртуть, уран, радій.
Але ця класифікація певною мірою умовна. Наприклад, йод щодо маси цілого організму займає дуже малу частку, але в золі гормону щитоподібної залози міститься у досить великій кількості.
Залежно від функцій, які окремі мінерали виконують в організмі людини, їх можна поділити на 3 групи:
- есенціальні (незамінний фактор харчування);
- неесенціальні (необов'язкові для життєдіяльності);
- токсичні.
Токсичні елементи в малих дозах можуть не мати шкідливого впливу на організм (йод, фтор, залізо, марганець, азот), а у надмірних кількостях можуть бути токсичними.
Існують мінерали, які дуже токсичні при найнижчих концентраціях і не виконують в організмі людини корисних функцій (ртуть, кадмій, свинець, миш'як).
За токсичністю важкі метали поділяють на три класи:
I - найбільш токсичні (кадмій, ртуть, свинець, нікель, кобальт, миш'як);
II - помірно токсичні (мідь, цинк, марганець);
III - інші важкі метали.
Об'єднана комісія ФАО і МООЗ за харчовим кодексом (Codex Alimentarius) включила ртуть, кадмій, свинець, мідь, миш'як, стронцій, цинк, залізо в число компонентів, вміст яких контролюється при міжнародній торгівлі.
В організм людини мінеральні елементи, у тому числі і токсичні, потрапляють здебільшого з їжею.
Харчові продукти забруднюються токсичними металами через газоподібні, рідкі, тверді викиди та відходи промислових підприємств, транспорту, комунальні побутові відходи, стічні води, засоби захисту рослин від шкідливих організмів.
Харчові продукти мають у своєму складі різну кількість мінеральних елементів (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Загальна кількість мінеральних елементів
у деяких продовольчих товарах
Назва продукту | Кількість, % |
Пшениця | 1,7-1,9 |
Борошно пшеничне (залежно від сорту) | 0,55-1,9 |
Крупа манна | 0,65-0,85 |
Крупа гречана | 1,8-2,2 |
Овочі свіжі | 0,4-1,8 |
Кава смажена | 3,0-4,5 |
Молоко | 0,6-0,9 |
М'ясо | 0,8-1,1 |
Яйця | 0,9-1,1 |
Кількість мінеральних елементів встановлюють спалюванням харчових продуктів до золи. Зольність є важливим показником якості багатьох продуктів, а для деяких (борошно, крохмаль) — ознакою для встановлення сорту.
У харчових продуктах може визначатись два види золи — «загальна зола» і «чиста зола».
«Загальна зола» — це сума мінеральних елементів і їх окислів, що входять у структуру речовин, з яких складаються харчові продукти, а також потрапляють у продукти під час виробництва або перевезення.
«Чиста зола» — це сума мінеральних елементів і їх окислів без домішок.
Для одержання «чистої золи» «загальну золу» обробляють 10%-им розчином соляної кислоти. При такій обробці «чиста зола» розчиняється, а побічні неорганічні домішки залишаються.