У продуктах рослинного походження на частку вуглеводів припадає до 80-85% сухих речовин, а в продуктах тваринного походження до 2% (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Вміст вуглеводів у деяких харчових продуктах, %
Продукт | Вміст | ||
Цукри | Крохмаль | Клітковина | |
Пшениця | 0,8-1,2 | 53,0-54,0 | 2,3-2,5 |
Горох | 4,1-4,6 | 42,0-44,0 | 4,0-5,7 |
Борошно пшеничне в/с | 0,2-0,3 | 67,0-68,0 | 0,1 |
Хліб пшеничний з борошна 1с | 1,1-1,3 | 45,0-47,0 | 0,2 |
Мед бджолиний | 74,0-77,0 | 4,0-5,0 | |
Шоколад | 47,0-49,0 | 2,0-5,0 | 1,3-3,9 |
Какао-порошок | 3,0-3,5 | 24,0-25,0 | 4,5-5,5 |
Картопля | 1,0-1,3 | 18,0-25,0 | 0,8-1,1 |
Морква | 6,0-7,0 | 0,1-0,2 | 0,7-0,8 |
Гриби свіжі | 0,5-1,5 | 1,0-2,5 |
Вуглеводи — це безпосередні продукти фотосинтезу, вони являють собою первинні речовини, які можуть перетворюватися в інші органічні сполуки.
Зменшення (або відсутність) кисню в атмосфері при зберіганні плодів і овочів супроводжується зниженням активності аеробного дихання і підвищенням активності анаеробного дихання.
Тваринні організми нездатні утворювати вуглеводи з неорганічних елементів. У зелених частинах рослин, багатих хлорофілом, під впливом сонячної енергії можуть синтезуватися прості вуглеводи з вуглекислого газу (С02) повітря та води, що потрапляє з грунту.
|
|
Синтез вуглеводів рослинами супроводжується вбиранням сонячної енергії, яка запасається у вигляді хімічної енергії. Тому вони мають високу реакційну здатність.
У харчуванні людини вуглеводи — головне джерело енергії. На частку вуглеводів в енергетичній цінності раціону харчування припадає близько 56%. При окисленні в організмі людини 1 г вуглеводів виділяється приблизно 15 Кдж енергії.
Добова потреба людини у вуглеводах 350-600 г.
При значному перевищенні вуглеводів у раціоні харчування, відбувається перетворення його в жир або накопичення в деяких органах (печінці, м'язах) як запасний матеріал.
У зв'язку з тим, що зміни, які відбуваються з вуглеводами під впливом мікробіологічних, фізичних та біохімічних процесів, безпосередньо відбиваються на властивостях готових виробів.
За хімічною природою вуглеводи — це альдегідо- або кетоно-спирти. Більшість природних вуглеводів — альдегідо-спирти. Усі вуглеводи, які зустрічаються в харчових продуктах, залежно від будови їх молекули, можна поділити на три головні групи: моносахариди, олігосахариди і полісахариди.
Моносахариди - являють собою сполуки вуглеводів, які мають у своєму складі від 3 до 7 атомів вуглецю (тріози, тетрози, пентози, гексози).
Пентози -(С5Н10О5) містяться головним чином у рослинах у вигляді високомолекулярних полісахаридів пентозанів. Рослинами вони використовуються як будівельний матеріал стінок клітин. Пентози входять до складу деяких природних глікозидів. Вони не засвоюються організмом людини, не піддаються бродінню під впливом дріжджів.
|
|
Пентозани - накопичуються у зовнішньому шарі рослинних організмів, тому за кількістю пентозанів можна встановити якість борошна. Велика кількість пентозанів буде в більш низьких сортах борошна. При виробництві деяких харчових продуктів можливе перетворення пентоз з утворенням ненасиченого альдегіду фурфуролу. Наприклад, при випіканні хліба накопичення фурфуролу обумовлює специфічний запах печеного хліба, фурфурол бере участь в утворенні аромату і букета віскі, оскільки він утворюється під час сушіння ячмінного солоду у торф'яному диму.
Для організму людини найбільше значення з пентоз мають рибоза та дезоксирибоза, які входять до складу рибонуклеїнових кислот, які відіграють велику роль у процесах синтезу білків та передачі спадковості.
Гексози - (С6Н1206) зустрічаються в харчових продуктах частіше, ніж пентози. Вони представлені головним чином Д-глюкозою, Д-фруктозою, а у складних вуглеводах зустрічається і Д-галактоза.
Глюкоза й галактоза — це альдегідоспирти, а фруктоза — кетоноспирт.
У зв'язку з тим, що молекула моносахаридів має одну альдегідну (або кетонну) групу і кілька гідроксильних груп, вона може утворювати внутрішньомолекулярний півацеталь.
У харчових продуктах, розчинах моносахариди можуть бути і в циклічній, і в ациклічній формах. Ці форми перебувають у стані динамічної рівноваги.
Залежно від розміщення півацетального гідроксиду моносахариди можуть мати α- і β-форми, які мають досить низьку активність.
В організмі людини α- і β-форми моносахаридів під впливом гормонів підшлункової залози (інсулін) перетворюються на активну γ-форму.
Якщо у крові людини відсутній інсулін, перетворення α- і β-моносахаридів в γ-форму не відбувається і гексози виводяться з організму. Цей процес має місце в людей, хворих на цукровий діабет.
Глюкоза (декстроза, виноградний цукор) — поширений у природі моносахарид. Вона міститься у плодах, овочах, листі, корінні. Як складова частина глюкоза входить до багатьох оліго- та полісахаридів. Це високоенергетичний поживний продукт, який швидко відновлює енергію організму. У промисловості глюкозу одержують при кислотному гідролізі крохмалю. Глюкоза широко використовується в кондитерській промисловості і медицині. Оскільки вона легко засвоюється організмом, її розчини використовують для ін'єкцій хворим або коли треба швидко зняти втому мозку, м'язів, підтримати рівень цукру в крові, відновити запаси глікогену в печінці.
Фруктоза (плодовий цукор, левульоза) - у вільному вигляді входить до складу фруктів, ягід. З продуктів тваринного походження значна кількість її міститься в меді. Крім того, фруктоза є складовою частиною деяких олігосахаридів (сахароза, рафіноза) та полісахаридів (інулін).
Організмом людини фруктоза засвоюється значно повільніше (приблизно вдвічі), ніж глюкоза.
Галактоза (ізомер глюкози) - у вільному вигляді в природі не зустрічається, а входить до складу олігосахаридів (лактози, рафінози), а також високомолекулярних полісахаридів (агар-агар, геміцелюлози, пектинові сполуки).