Методи оцінки складності праці

Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки.

Тарифно-кваліфікаційні довідники – це нормативні документи, в яких усі види робіт, що виконуються на тому чи іншому виробництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності.

Вони служать для тарифікації робіт і встановлення кваліфікаційних розрядів робітником.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики можуть розроблятися за допомогою двох методів оцінки складності праці: аналітичний та експертний.Оцінка складності робіт вимагає глибокого розуміння особливостей технологічного процесу.

Під важкістю (складністю) праці розуміється сумарний вплив всіх факторів трудового процесу на організм людини.

Сутність аналітичного методу полягає в розчленуванні процесів праці на окремі функції і виражені в балах кожної з функцій.

Розрізняють чотири такі функції:

Розрахункова, яка означає здійснення робітниками розрахунків до початку роботи і в її процесі;

Підготовча, яка включає підготовку робочого місця роботи, підбір інструменту;Виконавча, основна функція, пов’язана з безпосереднім веденням робочого процесу;Обслуговування, або функція управління устаткуванням, пов’язана з додатковими вимогами до кваліфікації робітників.

Кожна із вказаних функцій має три ступені складності робіт – проста (незначна), середня (значна) і складна (дуже значна).

Аналітичним методом можна визначити ступінь складності лише для подібних за технологією робіт. Якщо існують значні відмінності у виконанні робіт, то для перевірки, уточнення оцінки доцільно використовувати експертний метод визначення часу підготовки, необхідного для одержання тієї чи іншої кваліфікації.

Цим методом можливо порівнювати кількісні відмінності в складності робіт, характерних для різних виробництв.За кожною групою робіт складається детальна характеристика і визначаються вимоги до знань та вміння робітника.

В умовах ринкової економіки складність праці доцільно визначити через співвідношення попиту на певну робочу силу та її позиції.

Процес, що потребує великої напруженості, скорочує тривалість дії робочої сили, шкідливо впливає на здоров’я робітника. На ці види робіт знижується пропозиція товару “робоча сила”. Зниження пропозиції над попитом уже свідчить про своєрідність складності праці або певної роботи.