Н А В Ч А Л Ь Н А Е К С К У Р С І Я

Навчальна екскурсія – це така форма організації педагогічного процесу, яка спрямована на вивчення учнями поза межами школи, але під керівництвом вчителя,певних предметів,явищ,процесів шляхом безпосереднього сприймання.

Мета екскурсії – збагатити (розширтити, поглибити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід,сприяти розвитку мовлення, мислення, уяви.

Значення екскурсії:

а) знання здобуваються у природних умовах;

б) не тільки засвоюються нові знання, а й поглиблюються, розширюються наявні, здобуваються уміння і навички їх застосування;

в) явища сприймаються в цілості;

г) дає можливість для комплексного використання методів навчання;

ґ) збагачує знаннями і самого вчителя;

д) допомагає виявити практичну значимість знань;

сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки;

е) допомагає залучити учнів до простих досліджень;

є) є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяються:

- за змістом – виробничі, біологічні, історичні, географічні, мистецькі...;

- за часом – коротко і довготривалі;

- за місцем у ході навчального процесу – вступні, поточні (проміжні),заключні (підсумково-узагальнюючі).

Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.

Методика екскурсії.

І етап – підготовка вчителя і учнів до екскурсії.

Учитель:

- чітко визначає мету;

- вибирає об´єкт вивчення;

- детально сам знайомиться з об´єктом;

- вирішує, хто буде проводити екскурсію.

Маршрут має бути цілком безпечний для дітей.

ІІ етап – проведення екскурсії (організація навчальної роботи)

Учитель:

- використовує метод бесіди, розповіді, демонстрації;

- активізує мислення дітей (формулює 2-3 проблемно-пізнавальних запитання);

- учні роблять записи, креслення, замальовки.

ІІІ етап – післяекскурсійна робота:

- обробка матеріалу, оформлення спостережень (оформлення тематичних

альбомів, колекцій, гербаріїв, написання творів, виготовлення саморобок...);

- підведення підсумків.

Найважливіше завдання екскурсії – розвиток спостережливості учнів. К.Д.Ушинський підкреслював, що від якості спостережень дітей залежить і якість їхніх думок.