Доходи та витрати домогосподарств. Розподіл доходів

У політико-економічному аспекті кожне домогосподарство, як правило, є автономною самодостатньою економічною ланкою (суб’єктом), що має власний бюджет доходів і витрат.

Формування доходів сім’ї, їх використання, узгодження доходів та витрат і утворюють бюджет сім’ї. Джерела, за рахунок яких формується дохідна частина бюджету, досить різноманітні:

По-перше – це джерела сімейних доходів, які мають трудове походження: заробітна плата (у т.ч. й натуральна оплата); доходи від індивідуально-трудової та підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства. Сюди з відповідною часткою умовності можна віднести і трудову пенсію. По-друге – це доходи від власності: рента (орендна плата), проценти на вклади та з облігацій, дивіденди тощо. По-третє, значну частку доходів сім’я одержує через так звані суспільні фонди споживання. – це соціальні пенсії та допомоги, виплати багатодітним сім’ям, а також наявність елементів безкоштовного або пільгового лікування та освіти населення.

Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.

Для реалізації отриманих домогосподарствами доходів в умовах ринкової економіки необхідна наявність на споживчому ринку достатньої кількості та відповідного асортименту товарів і послуг за доступними для масового споживача цінами. Це одна з найважливіших умов макроекономічної ринкової рівноваги.

Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні.

Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Основні серед них такі: на харчування; придбання товарів широкого вжитку (одяг, взуття) і довгострокового користування (меблі, холодильники, телевізори, комп’ютери, автомобілі тощо); оплату соціально-культурних і комунально-побутових послуг; сплату податків і різних платежів; заощадження та нагромадження; інші, часто непередбачені витрати.

Щодо зміни структури витрат із сімейного бюджету можна виявити кілька тенденцій. Перш за все це скорочення у доходах питомої ваги коштів, що йдуть на харчування сім’ї, це свідчить про зростання рівня та якості життя населення.

Позитивними є й тенденції зростання витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшення заощаджень та нагромаджень, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім’ї, організацію власного бізнесу тощо.

Споживчі витрати можуть бути класифіковані по різному, так в США ділять на такі групи:

· витрати на товари довгострокового використання;

· витрати на товари короткострокового користування;

· витрати на послуги.

Витрати домогосподарств на споживання пов’язані з попитом та з такими явищами як ефект доходу, ефект заміщення, споживчий надлишок.

Ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів.

Якщо ціна зростає, а грошові доходи сталі, то реальні доходи домогосподарств зменшуються і навпаки.

Ефект заміни полягає в тому що коли ціна на товар зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим.

Споживчий надлишок – розрив між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства. Ця вигода виникає, бо споживач отримує більше ніж платить унаслідок дії закону спадної граничної корисності.

Дохід що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат може використовуватися або на споживання або на заощадження.

Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.