Правові форми агропромислової інтеграції

На сучасному етапі індустріального розвитку сільськогос­подарського виробництва на правову систему відносин у сільському господарстві істотно впливають процеси верти­кальної і горизонтальної інтеграції. Вони відображають тенденцію до злиття промисловості і сільського господарства. Ініціатива інтеграції виходить від переробних та інших ком­паній та фірм агробізнесу, які намагаються впливати на сільськогосподарське виробництво. Останніми десятиліттями особливо істотно впливає на сільськогосподарське підприєм­ство виробництво за контрактами. У системі інтеграційних відносин інтегратори найчастіше утримуються від прямої участі у сільськогосподарському виробництві, а намагаються підпорядкувати собі сільськогосподарських виробників шля­хом укладення договорів. Таким чином, інтеграція здійсню­ється через скуповування, переробку та збут сільськогоспо­дарської продукції, шляхом укладення з сільськогосподар­ськими виробниками спеціальних договорів. Тому не випад­ково вертикальна інтеграція називається ще й системою сільськогосподарського виробництва на підставі договорів. Такі відносини звичайно називають "завчасною контракта­цією", "виробництвом за договором", "авансованим контр-актуванням".

Включаючись у систему вертикальної інтеграції сільсько­господарський підприємець багато в чому втрачає свою само­стійність, залишаючись лише юридичне власником землі, бу­дов, обладнання, насаджень. Договори з інтегратором регла­ментують майже всю його виробничо-господарську діяль­ність. Сільськогосподарський виробник починає фактично працювати за програмою фірми-інтегратора, а виконання програми постійно контролюється фірмою. Договори дають можливість фірмі-інтегратору контролювати прийняття ос­новних рішень за веденням виробництва на фірмі.

Основу договорів контрактації становлять перш за все умови щодо виду і обсягу продукції, що постачається, техно­логії її виробництва та відповідність продукції встановленим стандартам і вимогам фірми-інтегратора. У договорах деталь­но регулюється порядок і форми розрахунків, фінансової та матеріальної участі сторін на всіх етапах дії договору. Догово­ром передбачено, що фірма надає сільськогосподарському виробнику в кредит насіння, саджанці, посадковий матеріал, племінний молодняк, добрива, хімікати, корми, ліки, кредит, надає йому науково-технічну допомогу. При цьому договір суворо обумовлює умови та порядок використання одержа­них матеріалів і коштів і за порушення цих умов виробник підлягає штрафу. За контрактовану продукцію сільськогосподарський виробник одержує плату в розмірі, який залежить від виконання умов договору.

Значну групу договорів становлять договори і угоди, які мають на меті організацію широкої сфери відносин щодо збу­ту і виробництва продукції, і які по суті справи є гібридною системою, що поєднує програми державного регулювання і приватних угод. Інакше вони називаються ще "колективними угодами" на виробництво і продаж продукції. Подібні угоди поширені щодо основних сільськогосподарських культур у США, Франції та інших країнах. Набуваючи юридичного зна­чення, такі угоди регулюють кількість і якість сільськогоспо­дарської продукції. Вони передбачають можливість широкого інспектування виробництва, накладення санкцій за порушен­ня умов.