Передумови індустріалізації сільського господарства

формувалися у трьох напрямах:

1) створення буржуазних форм земельної власності,

2) перетворення феодальної ренти на капіталістичну,

3) зростання товарності.

Ці процеси відбивали боротьбу між ринковим підприємництвом і

дрібнотоварним виробництвом.

Зміни в сфері обігу і розподілу:

- просте товарне виробництво переростало в ринкове,

- розвивався міжнародний поділ праці;

- формувалися національні, європейські та світові ринки товарів і грошей;

- європейські феодальні країни були вилучені із світового ринку і

перетворилися на країни-продавці продукції своїх аграризованих економік.

Зміни в організації світової торгівлі:

- з'явилися монопольні торгові компанії,

- вдосконалилися товарні біржі;

- зародилася страхова справа;

- доходи розподілялися через зарплату (найману працю), прибуток (капітал),

ренту (земельну власність).

Вплив буржуазних революцій на економічний розвиток

Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні

революції в Нідерландах (1566—1609 pp.), Англії (1640—1660 pp.).

У І пол. XVI ст. у Нідерландах, особливо в північних провінціях, швидкими

темпами розвивалася промисловість на основі мануфактурного виробництва.

Національний ринок ставав частиною європейського та світового ринків.

Земельні відносини:

- більшість селян були вільні,

- питома вага феодального землеволодіння становила лише 20—25%.

- створювалися фермерські господарства, райони "торговельного

землеробства", що спеціалізувалися на вирощуванні певних культур або галузевому

тваринництві.

У середині XVI ст. Нідерланди стали провінцією Іспанії. Це прискорило

революцію. Революція та визвольна війна перемогли тільки в північних провінціях,

що в 1579 p. проголосили себе незалежною державою—Республікою Сполучених

Провінцій Нідерландів (Голландія), яка вступила на шлях індустріального розвитку.