Проте революції в Нідерландах були властиві незавершеність і

половинчастий характер економічних і політичних реформ:

- до влади прийшла купецько-патриціанська олігархія, яка конфронтувала з

підприємцями,

- були конфісковані та розпродані лише землі церкви і дворян-емігрантів,

ленні дарування іспанського короля Філіппа II збереглися;

- основою аграрного ладу залишалися дрібні селянські господарства;

- поступово були відновлені корпоративні привілеї цехів;

- Голландія перестала бути панівною промисловою державою, почала

відставати в економічному розвитку від Англії.

- Нідерландська буржуазна революція привела до встановлення капіталізму в

Голландії, але не вплинула на інші європейські країни.

Батьківщиною мануфактурного господарства були Нідерланди. З утворенням

Голландії економічний розвиток прискорився. Міжнародного значення набули

текстильна промисловість та кораблебудування. Швидко розвивалися мануфактури,

на яких виготовляли льняні, шовкові, бавовняні тканини, полотно, вельвет, плюш.

Мануфактури виникли в парусній, канатній, паперовій, цукрово-рафінадній,

миловарній, скляній, пивоварній галузях промисловості. Переважали централізовані

мануфактури, на яких працювало до 100 робітників. Зросло міське населення. У

першій половині XVII ст. воно становило від 35 до 50% усього населення країн.

Створювалися галузеві та міжгалузеві спілки підприємців.

Розвиток сільського господарства у Голландії:

- революція не ліквідовувала феодальну земельну власність,

- пріоритет в аграрному розвитку належав зміцненню дрібноселянської

власності за рахунок скуповування монастирських володінь, осушування земель

(польдеризація), на яких розвивалися фермерські господарства;

- господарства орієнтувалися на культури, що давали найбільший прибуток,

— льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини, фарбники, товарне тваринництво,

селекційні роботи. Голландські сир і масло вивозили в усі країни Європи.

Торгівля Голландії:

- на початку XVI ст. столицею світової торгівлі став Антверпен. Його

економіка ґрунтувалася на посередницькій торгівлі світовими і європейськими

товарами: англійським сукном, німецькими винами, міддю та сріблом, привезеними

португальцями перцем та прянощами, іспанцями — вовною, винами, сухими

фруктами, срібними монетами та зливками. Із Скандинавії голландці привозили

дерево для кораблів, рибу, з Польщі та Литви — хліб, худобу, льон, віск, мед, сіль, з

Росії — шкури, льон, прядиво. В Антверпені мали представництва і агентства

купецькі фірми всієї Європи,

- торгівля Голландії мала універсальний характер і охоплювала весь світ. У

1602 p. була створена Ост-Індійська компанія (капітал 6,5 млн. флоринів, поділених

на акції по З тис. кожна. В 1699 p. капітал компанії дорівнював 4 т золота.

Дивіденди становили від 18 до 100%);

- голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що простягнулася від

Мозамбіка до Японії;

- вони не тільки монополізували постачання прянощів і східних товарів, а й

займалися каботажними перевезеннями, забезпечуючи торгівлю та обмін між

торговими центрами Атлантичного узбережжя.

-з кінця XVI ст. наступником Антверпена став Амстердам. Його кораблі

перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна

Атлантика. Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з Іспанією. З

розвитком торгового капіталу і флотів Великобританії, Німеччини і Франції

активність нідерландської посередницької торгівлі обмежувалася, і з 30-х років

XVIII ст. вона поступилася першістю Великобританії.

У 1609 p. був створений Амстердамський депозитний і валютний банк, вклади

якого зросли з 1 млн. в 1610 p. до 8 млн. флоринів у 1640 p. В 1611 p. була створена

біржа, яка стала грошовим центром, звідки голландські капітали у вигляді позик і

кредитів направлялися в усі країни світу. Втративши промислово-торгову першість,

Сполучені Провінції зберегли своє значення найбільшого і найдешевшого

кредитора. Вартість кредиту становила 5%.

Буржуазна революція в Англії (1640–1680), яка розпочалася в умовах

індустріального розвитку країни.

Передумови англійської революції:

- зростання обсягів багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі,

- з'явилося економічно сильне середнє і дрібне дворянство — джентрі, яке

господарювало на підприємницькій основі;

- аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння,

прискорив процес обезземелення селян, сприяв організації сільського господарства

на фермерській основі;

- 1707 p., після укладення унії з Шотландією, Англія дістала офіційну назву

Великобританія;

- XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому

досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13

колоній.

Наслідки буржуазної революція в Англії:

- заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії, зміцнили

буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту,

- були відмінені всі рицарські подарування, що перетворило лордів на єдиних

власників землі;

- зберігався копігольд, усі феодальні платежі були на користь землевласника;

- землі церкви, корони, противників революції продавалися на комерційній

основі;

- поширився перехід копігольда на лізгольд — короткострокове користування

землею;

- в 1651 p. було опубліковано Навігаційний акт, який заборонив каботажне

плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дав змогу іноземцям

постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію

англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив

панування Англії на світовому ринку;

- революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією,

проте вона створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в

Англії;

- примусова експропріація дрібних власників і конверсія (перетворення)

земель на пасовища були зумовлені товарно-грошовими відносинами, необхідністю

збільшення сировини для текстильних мануфактур. Там, де застосовувалося

обгороджування землі, відразу утворювалася велика земельна власність

буржуазного типу;

- в XVII ст. землю орендували селяни (коттери, батраки) або власники її самі

розводили великі стада овець;

- масштаби обгороджувань зросли із секуляризацією монастирських земель,

що розпродувалися на комерційних засадах. Після буржуазної революції на

обгороджуваних землях утворювалися фермерські господарства, а лендлорди

отримували капіталістичну ренту.

Торгівля Англії:

- з розвитком океанської економіки Англія опинилася в її центрі.

- починаючи з контрабандної торгівлі з іспанськими і португальськими

колоніями, вона знищила іспанський флот ("Непереможну Армаду" в 1588 p.),

обігнала за масштабами колоніальної та торгової експансії Нідерланди, відвоювала у

Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову

колоніальну імперію;

- створилися монопольні торгові компанії — Левантійська, Віргінська,

Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська;

- Англія зайняла монопольне становище у работоргівлі, так званій трикутній

торгівлі. Схема плавання для всіх работоргових кораблів була одна. З Англії кораблі

виходили з тканинами, мідним та олов'яним посудом, залізом, скляним товаром,

горілкою, порохом і зброєю. Ці товари обмінювалися в Африці на рабів (60—80%

експорту), шкури, слонову кістку, арахіс. Їх доставляли в Америку. Тут закупляли

цукор, бавовну, індиго і везли в Європу. І в кожній вершині трикутника

реалізовувався прибуток.