Семінарське заняття (1 година)

1. Початок конституційного розвитку у Північній Америці.

2. Конституція США.

3. Політичні партії США.

4. Конгрес США: правове положення і повноваження палат, організаційно-правові форми діяльності. Законодавчий процес.

5. Президент США: порядок обрання, повноваження, акти. Відповідальність президента.

6. Судова влада.

7. Американський федералізм.

8. Місцеве самоврядування в США.

Експрес-опит студентів

1. Де, коли, ким і чому була прийнята Декларація незалежності? Хто її автор?

2. Що таке „Статті конфедерації”?

3. Назвіть структуру Конституції США.

4. В чому полягають особливості організаційної структури провідних політичних партій США?

5. Хто може бути конгресменом, і на який строк вони обираються?

6. Що таке „праймеріз”?

7. Яким чином здійснюється процедура імпічменту?

8. Що означають зірочки і смужки на державному прапорі США?

9. Назвіть види місцевого самоврядування в містах.

Методичні вказівки

Вивчення основ державного права США необхідно починати з історії освоювання Північної Америки, зародження американського права і боротьби за незалежність, які наклали глибокий відбиток на всю правову систему США.. Особливо треба відзначити Декларацію незалежності, яка зіграла видатну роль не тільки в історії США, але і стала одним з перших у світі документів, що закріпила права людини.

Для формування уявлень про конституційний лад США, необхідно ознайомитися з історією прийняття Конституції США, прочитати її текст, зосередив особливу увагу на її преамбулу і особливості структури, з’ясувати фундаментальні початки конституційного ладу (народний cуверенітет, розподіл влади, систему стримувань і противаг, федералізм і ін.), що витікають із її змісту, вивчити поправки до неї.

При розгляданні питання про політичні партії треба пам’ятати про те, що при наявності в США декількох партій, лише дві з них – республиканьська і демократична – відіграють вирішальну роль у політичному житті американської держави і суспільства, є організаційно неоформлені та виявляють себе передусім під час виборів президента як певні виборчі рухи.

Своєрідність Конгресу США полягає в тому, що він засновувався як потужний (рівновеликий за силою з президентом) орган держави, що знайшло своє відображення у порядку формування і правовому становищі палат, їх внутрішній структурі і організаційно-правових формах діяльності, статусі конгресменів. Слід звернути увагу на особливості законодавчої процедури і форми актів, що приймаються Конгресом США.

Вивчая інститут президента в США, важливо пам’ятати про його статус голови держави і голови виконавчої влади. Він здійснює виконавчу владу самостійно, не радячись з кабінетом міністрів, якого, у точному значенні цього поняття, в США не існує. Міністри, окрім управління своїми відомствами, виконують роль радників президента і не складають уряду: це кабінет президента, його дорадчий орган. Слід уважно ознайомитися з порядком обрання президента США, вимогам, що пред’являються до кандидатів на цю посаду, повноваженням і відповідальності президента.

Особливості державного устрою обумовили і своєрідність організації судової влади в Сполучених Штатах Америки. Тут існують дві судові системи: федеральна судова система і судова система суб’єктів федерації – штатів.

США – федеративна держава. Суб’єктами американської федерації є 50 штатів. Крім того, на території США розташована федеральний (столичний) округ Колумбія. Під управлінням США знаходяться також залежні території: Віргінські острови, Східне Самоа, Гуам, а також „держава, що вільно приєдналась” – Пуерто-Рико.

В США не існує єдиної системи місцевих органів влади, оскільки кожний штат може вирішувати це питання за своїм розсудом, відповідно з встановленим ним же адміністративно-територіальним поділом. Це зумовило те, що в США склалося декілька систем місцевого самоврядування. При цьому органи самоврядування можуть бути не тільки „прив’язані” до існуючого адміністративно-територіального поділу (графствам, громадам, містам) проте, для здійснення управління з ряду питань (освіта, житлове будівництво, постачання води і ін.) утворюються самостійні (не підпорядковані органам самоврядування) управлінські структури, що охоплюють своєю дією межі декількох графств у вигляді так званих спеціальних округів (шкільних, транспортних, паркових, тощо).

Основна література: 18, 29, 49, 118, 149, 163, 165, 197, 284.

Допоміжна література: 11, 17, 23, 27-28, 32-34, 41, 67, 94, 100-102, 106, 115-116, 127, 128, 139, 144, 150, 158, 179, 181-183, 185, 193, 203, 212, 215, 227 235, 241, 247, 258, 283, 285, 293, 309, 318,

332.