Семінарське заняття № 9 (2 години)

Тема 10. Основи державного права Франції (1 година).

1. Конституція Франції.

2. Конституційний статус людини і громадянина во Франції.

3. Президент Франції: порядок обрання, повноваження і місце в системі державних органів.

4. Парламент Франції: структура, порядок формування, повноваження.

5. Уряд Франції. Рада міністрів.

6. Конституційна рада: порядок формування, повноваження.

7. Регіональне і місцеве самоврядування во Франції.

Експрес-опит студентів

1. Скільки конституцій було в історії Франції?

2. Назвіть структуру діючої Конституції Франції.

3. Назвіть форму правління сучасної Франції.

4. Ким є Президент Франції за статусом?

5. Як і на який строк обирається Президент Франції?

6. Хто очолює Раду міністрів Франції?

7. Які завдання покладаються на Державну Раду?

8. Назвіть заморські департаменти Франції.

Методичні вказівки

Діюча Конституція Франції була прийнята у 1958 р. в умовах гострої політичної кризи, яка склалася внаслідок антиколоніального руху і недосконалості Конституції 1946 г., яка найшла свій вираз в неефективності державної влади. Встановлена Конституцією 1958 р. модель організації влади виявилася в тому, що вона поєднувала в собі елементи президентської і парламентської форми правління та получила назву „П’ята республіка”.

Особливостью діючої Конституції є те, що вона регулює переважно відносини щодо системи державної влади і навіть не містить глави про права людини. Однак в преамбулі міститься посилання до прав людини, що закріплені в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. і в преамбулі Конституції 1946 р.

Провідною постаттю в системі державної влади Франції є Президент Франції. За конституцією його наділено численними повноваженнями, серед яких визначаються повноваження голови держави і повноваження по керівництву виконавчою владою. Вельми значними є надзвичайні повноваження президента. Він може одноосібно ввести у державі надзвичайне становище при наявності умов, передбачених конституцією.

Парламент Франції складається з двох палат: Національних зборів, які формуються на основі загального, рівного, прямого виборчого права і Сенату, що обирається шляхом непрямих виборів. Компетенція парламенту є абсолютно визначеною, що знижує його роль в здійсненні державної влади.

Уряд Франції – колегіальний орган, що здійснює поточне керування державою. Він складається з прем’єр-міністра, який призначається президентом і міністрів, призначаємих президентом за поданням прем’єр-міністра. За політику, що запроваджує уряд, він несе відповідальність перед Національними зборами, які можуть висловити йому резолюцію осуду, або відмовити в довірі.

Конституційний контроль у Франції здійснюється Конституційною Радою і Державною Радою. Конституційна Рада здійснює тільки попередній контроль за відповідністю законів конституції. Закони підлягають контролю в період коли вони вже прийняті парламентом, але ще не підписані президентом. Конституційна Рада також вирішує спори щодо компетенції між урядом і парламентом і розглядає скарги відносно правильності проведення виборів.

Франція є децентралізованою унітарною державою. Основними особливостями її територіального устрою є: наявність заморських департаментів і заморських територій; поєднання на місцях самоврядування з державним управлінням; уніфікація організації влади на місцях; наявність спеціальних територіальних округів.

Базова література: 9, 20, 36, 54, 104, 118, 137, 148.

Допоміжна література: 6, 8, 11, 17, 23, 27, 48, 52- 53, 62, 67, 69, 76, 133-134, 136-137, 140,150, 156-157, 159, 167, 207, 220, 222, 241, 297, 317, 332.

Тема 11. Основи державного права Японії (1 година).

  1. Конституція Японії.
  2. Партійна система Японії.
  3. Правове становище імператора Японії.
  4. Парламент Японії, його структура. Законодавчий процес.
  5. Кабінет міністрів Японії, його склад і порядок формування.

Експрес-опит студентів

  1. Якою за рахунком є діюча Конституція Японії?
  2. Назвіть форми правління в Японії.
  3. Яку норму закріплює ст. 9 Конституція Японії?
  4. Наведить порядок внесення змін до Конституції Японії.
  5. Чому в Японії існує велика кількість політичних партій?
  6. Яка система престолоспадкування діє в Японії?
  7. Хто за наших часів є імператором Японії?
  8. Як формується нижня палата японського парламенту?
  9. Які функції і повноваження голови держави здійснює кабінет міністрів?

Методичні вказівки

Проект Конституції Японії був фактично підготован у штабі окупаційних військ американськими правниками з урахуванням положень конституційного права США, Великої Британії, норм Веймарської Конституції Німеччини 1919 р. тощо. За Конституцією Японія лише формально зберігає монархічну природу, по сутності став республікою. Імператор Японії є символом держави і єдності народу. Він не має навіть „сплячих”, як у монарха Великої Британії повноважень по здійсненню державної влади. Дії імператора, що мають відношення до справ держави, здійснюються від імені народу і можуть ім. зроблені не інакше як з ради і згоди кабінету міністрів, який несе за них відповідальність.

Парламент Японії визначен конституцією як виший орган державної влади і єдиний орган законодавчої влади держави. Він складається з двох палат, що обираються безпосередньо населенням. Головною функцією парламенту є законотворчість. Разом з тим парламент виконує також функцію контролю за діяльністю уряду і має ряд інших повноважень.

Виконавчу владу в Японії здійснює кабінет міністрів, який складається з прем’єр-міністра і включає не більше 20 державних міністрів. Склад кабінету визначається за результатами виборів до парламенту. Посаду прем’єр-міністра звичайно обіймає лідер партії, яка отримала більшість місць у парламенті (нижній палаті). Крім функцій і повноважень власне виконавчої влади, до ведення кабінету міністрів відносяться функції, які традиційно належать голові держави.

У Японії склалася многопартійна система. Причому довгий час домінувала лише одна партія – Ліберально-демократична, яка беззмінно формувала уряд з середини

1950-х років. У 1993 р. вона розкололася і на деякий час лишилася влади. Зараз її представники складають більшість в урядовій коаліції, яка включає до себе також членів Нової консервативної партії і партії Комейто.

Базова література: 6, 27, 32, 103, 118, 149, 168, 290.

Допоміжна література: 11, 17, 23, 242, 297, 319, 332.


Плани семінарських занять для студентів ІІІ курсу вечірньої форми навчання спеціалізація «Цивільна і господарська юстиція»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: