Основні автобіографічні відомості І.Г.Єременка

№ п/п	Дата	Подія, що відбулася
1.	18 квітня 1916 рік	Народився Іван Гаврилович Єременко у селищі Миропілля Сумської області
2.	1932 рік	Закінчив сім класів у селищі Миропілля розпочинає навчання на шестимісячних учительських курсах (м.Білопілля на Сумщині)
3.	1932 рік	Розпочинає навчання на шестимісячних учительських курсах (м.Білопілля на Сумщині)
4.	1934 рік	Вступає до Полтавського педагогічного інституту
5.	1938 рік	За розподілом призначається на посаду викладача Немирівського педагогічного училища
6.	1941 рік	Добровільно вступає в лави захисників Вітчизни у Великій Вітчизняній війні
7.	19491952 роки	Навчання в аспірантурі НДІ дефектології Міністерства освіти України
8.	1952 рік	Успішно захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
9.	1952-1959 роки	працює завідувачем кафедри педагогіки і психології Київського інституту фізичної культури
10.	1959 рік	Запрошений на посаду завідувача відділу дефектології в Науково-дослідний інститут педагогіки Міністерства освіти України
11.	1967 рік	Захистив докторську дисертацію
12.	23 липня 2002 рік	На 87 році життя помер Іван Гаврилович Єременко

Доробок наукових праць, залишений доктором педагогічних наук, професором, кавалером урядових орденів і медалей, державних відзнак і Почесних грамот, І.Г.Єременком, є національним надбанням, джерелом наукової думки, інноваційної ідеї, які й досі є актуальними для подальшого розвитку дефектологічної теорії і практики навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Загалом І.Г.Єременком підготовлено понад 100 одноосібних наукових робіт та велику кількість праць, виконаних під його керівництвом і за активною участю. Серед них відомі такі праці як: «Навчання учнів допоміжної школи користуватися знаннями і уміннями» (1971), «Матеріали дослідження процесу навчання у допоміжній школі» (1972), «Основи спеціальної дидактики» (1975), «Готовність розумово відсталих дітей до навчання в школі» (1981), «Пропедевтична основа формування готовності до навчання учнів допоміжної школи» (1997) та багато інших.

У докторській дисертації на тему: «Організація учбової діяльності учнів допоміжної школи на основі підвищення їхньої пізнавальної активності» науково-обгрунтовані проблеми рівнів фізичного розвитку учнів, труднощі організації їх навчальної діяльності, які спричинені особливостями психофізичного розвитку розумово відсталих учнів, рівнем розвитку працездатності та здібностей до організації своєї діяльності під час виконання різних видів навчальної роботи.

Вчений, переконливо обґрунтував теоретичне і практичне значення вивчення і врахування стану розвитку пізнавальних можливостей у розумово відсталих дітей відповідно до засвоєння ними знань та умінь. І.Г.Єременко доводить, що пізнавальні можливості розумово відсталих дітей обумовлюють специфіку організацій навчальної діяльності щодо засвоєння знань. Він вважає, що різний рівень розвитку пізнавальних можливостей впливає на якість засвоєних знань і умінь, на рівень готовності до шкільного навчання.

За визначенням І.Г.Єременка існує необхідність у спеціальній підготовці до формування у розумово відсталих учнів готовності до шкільного навчання і не лише до навчання взагалі, а й до засвоєння знань і умінь з кожного предмету зокрема. Це, насамперед, передбачає глибоке вивчення кожного учня, його індивідуальних особливостей на предмет готовності до засвоєння шкільних знань і умінь, стану наявних знань і умінь у кожної дитини на час її вступу до школи, рівня розумової і фізичної працездатності, що проявляється у темпі виконання навчальних завдань та засвоєння навчального матеріалу.

І.Г.Єременко, вивчаючи пізнавальні можливості учнів, на багатому експериментальному матеріалі обґрунтував, що успішність навчання їх залежить від забезпечення та врахування оптимального рівня їх розумової та фізичної працездатності. Знання типових зон оптимальної працездатності дітей в тих чи інших видах навчальної діяльності допомогло йому визначити періоди інтенсивності їх навчальної праці та її зниження, які дали можливість врахувати рівні інтелектуальної працездатності учнів під час засвоєння ними знань і умінь. Вчений встановив, що в період найвищої інтелектуальної працездатності найкраще засвоюються ті знання, що потребують значного розумового напруження.

Для засвоєння учнями знань і формування на їх основі умінь оптимальним, за визначенням І.Г.Єременка, є поєднання сприймання теоретичного матеріалу з практичної діяльності, тобто з одночасним використанням на практиці знань, що засвоюються. Значна увага, при цьому, звертається на роль внутрішнього мовлення, як регулятора дій. І.Г.Єременко обґрунтовує неспроможність школярів самостійно використовувати раніше набуті знання та вміння, оскільки вони у розумово відсталих дітей у потрібний час не актуалізуються. В тих випадках, коли учні використовують раніше засвоєні знання, вони не переробляють їх у відповідності зі змістом нового завдання, а використовують у незмінному вигляді з дотриманням тих прийомів, що мали місце під час виконання попередніх завдань. Знання цих особливостей учнів дало можливість забезпечити формування в них прийомів організації розумових дій без відриву від виконання навчальних завдань, шляхом організації навчального процесу за принципом поєднання засвоєння знань з їх практичним використанням. Розумово відсталі учні не в змозі засвоювати абстрактний матеріал, непідкріплений відповідною наочністю. Слово вчителя або прочитане з підручника, певним чином не проілюстроване вони не засвоюють. Вчений розкрив важливу роль у системі навчання засобів корекції, спрямованих на забезпечення тісного зв’язку між практичними діями і їх словесним супроводом.

На основі узагальнення теоретичних та експериментальних даних у 1966 році виходить його наукова праця «Дидактичні основи уроку в допоміжній школі». В цій праці вперше здійснено ґрунтовний науковий аналіз особливостей навчальної діяльності розумово відсталих учнів, розкрито специфіку процесу навчання в допоміжній школі, корекційної сутності уроку та особливостей його організації, проблему активізації учнів на уроці, структуру уроків, особливостей поєднання методичних засобів і прийомів навчання, висвітлено педагогічні, психологічні та фізіологічні механізми поєднання навчання, виховання і корекції розладів розвитку у дітей.

Аналізуючи особливості навчального процесу у допоміжній школі, І.Г.Єременко розглядає урок як основну форму організації навчання учнів та корекційно-виховної роботи з ними. Вперше у педагогічній практиці дослідник обґрунтовує необхідність заміни постійної та одноманітної структури уроку динамічною. З цією метою він пропонує ввести розчленований, розчленовано-цілісний та цілісний способи організації навчальних дій учнів на уроці.

Вчений довів необхідність поділу уроку у допоміжній школі на певні етапи, розробив типологію уроків, а також підкреслював, що зміна структур уроку та введення його нових типів не мають докорінного впливу на якість засвоєння учнями вмінь. І.Г.Єременко звертає увагу на таку організацію навчальної діяльності учнів, яка, насамперед, враховує особливості їх пізнавальної діяльності.

Концепція І.Г.Єременка щодо диференційованого навчання, типів і структури навчання не мають аналогів у корекційній педагогіці. Проведений під його керівництвом експеримент засвідчив, що у кожному класі корекційної школи навчаються діти з різним рівнем розвитку пізнавальних можливостей, що зумовлює різну готовність як до шкільного навчання так і до засвоєння одних і тих же знань і умінь. Це обумовило необхідність введення у допоміжних школах диференційованого навчання. Результати багаторічного дослідження лягли в основу фундаментальної праці «Диференційоване навчання в допоміжній школі», виконаної під керівництвом видатного вченого групою українських дослідників.

Численні фундаментальні наукові праці І.Г.Єременка стали настільними книгами олігофренопедагогів, практиків, вчених, студентів дефектологічних факультетів. Не дивлячись на значний відрізок часу після видання окремих робіт І.Г.Єременка, ними успішно користуються і зараз, як вчителі допоміжних шкіл, так і студенти, спіранти, вчені-олігофренопедагоги.

Коло наукових інтересів вченого досить широке і різнопланове. Він приділяв значну увагу не лише олігофренопедагогіці, а й розвитку спеціальностей наукової галузі «Дефектологія».

Обіймаючи посаду завідувача відділу дефектології Науково-дослідного інституту педагогіки впродовж тривалого часу (понад 25 років), І.Г.Єременко розв’язує численні проблеми спеціальної освіти різних категорій дітей, в тому числі і дітей з вадами слуху.

Так, на Всесоюзних педагогічних читаннях (м.Москва) з теми «Розвиток спеціального навчання і виховання дітей» (1973 рік) особливо гостро постало питаннях про подальший розвиток теорії і практики сурдопедагогіки. І.Г.Єременко, розглядаючи суспільне становище та виховання дітей в Україні, акцентував увагу на недостатній кількості державних освітніх закладів для глухих дітей.

Основні фундаментальні наукові праці:

1. І.Г.Єременко Олігофрнопедагогіка.- К.: Вища школа, 1985.- 328 с.

2. Єременко І.Г. Дидактичні основи уроку в допоміжній школі.- К.: Радянська школа, 1996.- 130 с.

3. Єременко І.Г., Мерсіянова Г.М. Навчання учнів допоміжної школи користуватися знаннями і уміннями.- К.: Радянська школа, 1971.- 34 с.

4. Єременко І.Г., Вавіна Л.С., Мерсіянова Г.М. Диференційоване навчання в допоміжній школі.- К.:Радянська школа, 1979.- 142 с.

5. Єременко І.Г. Наукові основи корекційно-виховної роботи в допоміжній школі.- К.: Радянська школа, 1970. -54 с.

6. Єременко І.Г. Пізнавальні можливості учнів допоміжної школи., К.: Радянська школа, 1966.- 231 с.

7. Єременко І.Г., Турчинська В.Є. Готовність розумово відсталих дітей до навчання в школі., К.: Радянська школа, 1981.- 207 с.

8. Еременко И.Г. Организация учебной деятельности учащихся во вспомогательной школе на основе повышения их познавательной деятельности: Автореф. дис. д-ра пед.наук.- М., 1967.- 102 с.

9. Еременко И.Г. Познавательные возможности учащихся вспомогательной школы К.: Рад.школа, 1972.- 432 с.

10. Основи спеціальної дидактики/За ред..І.Г.Єременка.-2-ге видання, доп.- К.: рад.школа, 1986, 200 с.

11. Єременко І.Г.Організація і проведення уроку в допоміжній школі (1-4 клас) Методичний лист, - К.: Рад.школа, 1976. -123 с.

12. Єременко І.Г. Прийом і організації пізнавальної діяльності учнів допоміжної школи в процесі навчання. Методичний лист. К.: Рад.школа., 1968.- 40с.

13. Єременко І.Г.Аномалії у дітей. К.: Знання, 1966.- 64 с.

14. Еременко И.Г. Материалы исследования процесса обучения во вспомогательной школе. К.: 1972.-Ч. І - 111 с., Ч. ІІ – 83 с.

15. Єременко І.Г. Невпинно поліпшувати якість виховання в спеціальних школах// Питання дефектології / Республіканський науково-методичний збірник. Вип.11, К.: Рад.школа, 1976.-76 с.