2015-09-06
713
1.1 Кліматичні умови Запорізької області
Початок вегетаційного сезону - 3.04. Завершення вегетаційного сезону - 05.11. Тривалість вегетаційного сезону - 215 днів
Таблиця 1. Кліматичні умови Запорізької області
| Місяць | Декада | t, C0 | W, мм |
| 4.Квітень | 2) 3) Середня за міс. | ||
| 5.Травень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 6.Червень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 7.Липень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 8.Серпень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 9.Вересень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 10. Жовтень | 1) 2) 3) Середня за міс. | ||
| 11. Листопад | 1) Середня за міс. |
Висновок:
Клімат області помірно-континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів випадає влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.
Кліматичні умови області максимально сприяють розвитку сільського господарства. Основною технічною культурою Запорізької області є соняшник.В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.
|
|
|
Запорізька область знаходиться в степовій зоні. Тривалість вегетаційного сезону складає 215 днів,що становить 58,9% року. Вегетаційний сезон починається 3 квітня і завершується 5 листопада.
Рівень зволоження змінюється протягом всього вегетаційного сезону. З 3 квітня по 28 квітня спостерігається період достатнього зволоження. Він триває 25 днів, що складає 6,85% року. З 29 квітня по 20 липня іде період нестійкого зволоження, тривалістю 83 дні, що складає 22,74% року. З 21 липня по 20 вересня – посушливий період. Це 62 дні, що складають 16,94% року. З 21 вересня по 11 жовтня триває період нестійкого зволоження, 21 день якого становить 5,75% року. З 12 жовтня по 5 листопада спостерігається період достатнього зволоження, який триває 25 днів.
1.2 Характеристика ґрунтових умов
Таблиця 2. Характеристика грунту
| Тип | Механічний склад | рН | Гумус, % | Глибина гумусового горизонту, см | Об’ємна Маса, г/см3 | |
| Чорнозем звичайнийпотужний | Легка глина | 7,3 | 4,00 | 1,19 |
Висновок:
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.
Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.
|
|
|
Сільськегосподарствообластірозвивається у складних природно-кліматичнихумовах. В області 548,9 тис.га особливо цінних земель, до якихвідносятьсячорноземи. За останні 35 роківплощаеродованих земель збільшилась на 25,2%. На теперішній час водною ерозієюохоплено 35,5%, а вітровою – більшніж 90% площісільськогосподарськихугідь (в роки з пиловими бурями практично вся територіяобластіпідпадаєпіддіювітровоїерозії). Суттєвозменшивсявміст гумусу в ґрунтах, відмічаєтьсяущільненняорного шару, збільшуютьсяплощізасолених, солонцюватих, осолоділих та підтоплених земель. Вміст гумусу в ґрунтахмаєтенденцію до зниження – щорічно з кожного гектара ґрунтіввтрачається 0,35 тонни гумусу. Якщо не виправити становище з внесенням добрив, то поживнихречовинщевистачить на 7-10 років, а післяцьоготермінуврожаїсільськогосподарських культур різкозменшаться, тому щоґрунтибудуть остаточно виснажені.
Основні причини зменшення гумусу:
♦ посиленамінералізаціяґрунту,
♦ втрати при змивіверхнього (найбільшгумусованого) горизонту,
♦ недостатнякількістьвнесенняорганічних добрив.
Суттєвимантропогенним фактором, щоспричиняєерозіюґрунтів, є структура ріллі (посівнихплощ).
Наявність в структурівикористанняріллі 30,8% просапних культур, картоплі, овоче-баштанних та 11,1% чистого пару створюєерозійнонебезпечний фон, особливо при розміщеннісоняшника, кукурудзи на зерно і силос, картоплі на схилах. Якщо з гектара еродованоїріллі в умовахобласті в середньомузмивається 17,7 тонн ґрунту, то при розміщенніпросапних культур на схилах – 30-50 т/га; при цьомувиноситься з ґрунту 500-700 кг/га поживнихречовин, тобто в 2-3 рази більше, ніж вноситься з добривами.
Негативнийвпливнаякістьґрунтівтакожчинятьзрошувані води. Вже зараз джерелазрошення часто класифікують, як «обмеженопридатні» і рідше – як «умовно-придатні» (через небезпекувторинногоосолонцювання і засолення). Це одна з причин того, що в Запорізькійобластібагатоплощвторинно-осолонцьованихґрунтів.
