Незакінчене речення

Істотним елементом цієї методи є потреба закінчити подане з Біблії речення. Дане речення є обірване, тому перед учнями стоїть завдання спробувати закінчити подане речення. Не є метою здогадатися, яке закінчення є у Біблії, але на власний погляд довести розпочату в реченні думку до закінчення. Пошук думок проводиться спільно у групі.

Позитивним моментом методи є те, що вона активізує уяву. Фіналом методи є порівняння запропонованих групою думок з біблійним текстом, тобто із закінченням богонатхнених авторів.

До опрацювання можна брати біблійні метафори чи порівняння. Групи підшуковують порівняння, які суттю своєю відповідають першій частині речення.

Для методи потрібні матеріали: тексти незакінчених речень, ручки, клей, ватман.

Найкраще використовувати речення з книги Приповідок, які закінчуються порівняннями. Ці речення поміщенні на окремій картці, копію якої отримує кожна група. Перебіг методи проходить в три етапи.

1. Організація праці. Катехит ділить всіх учасників на три групи, які розташовуються на певній відстані одна від одної. Перед групами ставиться завдання закінчити приповідку, яка зазначена на картці (якщо дозволяє час, то можна запропонувати дітям декілька незавершених приповідок). Катехит підкреслює,що не ходить тут про здогадування, які є Біблійні закінчення, але важливий є пошук власного порівняння. Тому просить вслухатися в дане речення під кутом поставленого завдання і тоді голосно зачитує його. Окреслює орієнтовний час праці (8—10хв.). На закінчення роздає представникам груп фрагменти речень і ручки (фломастери).

2. Праця в малих групах. У цій фазі катехит спостерігає за працею в групах, часом виконанням завдання, допомагає при потребі в труднощах.

3. Праця на загальний форум. Катехит голосно зачитує початок речення з книги Приповідок, а представники груп по черзі зачитують свої закінчення тієї конкретної думки. У кінці форуму катехит подає біблійний варіант закінчення. В такий спосіб зачитуються всі речення. Потім представники груп приклеюють картки з дописаними закінченнями на ватман і прикріплюють його до стіни. Бажаючі можуть записати у свої зошити особливо цікаві, на їх погляд, запропоновані іншими групами закінчення речень.

МЕТОДА В ПРАКТИЦІ.

Дана метода може бути дещо важкою, тому до неї потрібно добре підготуватися. У впровадженні можна пригадати собі відомі приказки. Діти говорять першу частину відомої приказки, а далі визначають особу, яка має цю приказку закінчити. Також у вповадженні ведеться бесіда з дітьми про виникнення приказок і їх можливий вплив на вчинки людей.

Після такого вступу катехит говорить, що для нас взірцем поведінки у щоденному житті є слова Святого Письма. Показує дітям книгу Приповідок і пропонує спробувати в такий самий спосіб, як перед тим, закінчити речення із книги Приповідок.

Найперше зачитує незакінчені речення і пояснює значення деяких важких для розуміння дітей висловів. Коли все є зрозуміло, можна приступати до методи „Незакінчене речення”. Після того, як катехит поділить дітей на групи по 3-5 чоловік і роздасть приготовані формуляри з печатками речень, запрошує їх до праці в групах.

Подаємо декілька прикладів: