Дієприслівник - це незмінювана форма дієслова, яка пояснює в реченні дієслово, вказуючи на додаткову дію.
Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника.
Ознаки дієслова, які має дієприслівник:
близьке лексичне значення (йти - йдучи);
твориться від дієслівних основ (йти - йдучи);
зберігає вид дієслова, від якого утворений (виступати - виступаючи, виступити - виступивши);
керує іменником або займенником (працюючи з дітьми, з ним).
Ознаки прислівника, які має дієприслівник:
не змінюється;
у реченні є обставиною.
Творення дієприслівників
Недоконаний вид | Доконаний вид |
Від основ тепер. часу за допомогою суфіксів -учи-, -ючи -, (І дієв.) -ачи-, -ячи - (ІІ дієв.) бредуть - бредучи, лежать - лежачи | Від основи інфінітива за допомогою суфікса -ши, -вши, принести - принісши, сховати - сховавши |
Дієприслівники мають форму недоконаного або доконаного виду. Дієприслівники недоконаного виду означають, що додаткова дія не закінчена і відбувається одночасно з головною. Наприклад: Дивлячись на високі Карпати, Марко мріяв про рідні Альпи.
|
|
Дієприслівники доконаного виду означають, що додаткова дія відбувається раніше головної, вираженої дієсловом. Наприклад: Прочитавши документ, ми почали активно його обговорювати.
Дієприслівники з пояснюючими словами називаються дієприслівниковим зворотом, який на письмі виділяється комами, незалежно від місця знаходження.
В офіційно-діловому стилі мови часто вживають дієприслівникові звороти з метою економічності вислову і точності відтворення думки.