Нова геополітична розстановка сил у світі після І Світової

Країни Заходу:характерні риси історії нового часу

1) Радикально змінилось усвідомлення західної культури. Якщо до 1914 р визначальні риси = раціоналізм, війна, то після – криза раціоналізму та інтерес до містики після 1918.Захоплення ірраціоналізмом сприяло науці: Ейнштейн, Фрейд…+ поновлення інтересу до релігійного сприйняття світу. Велика роль радіо – засіб пропаганди;

2) Війна покінчила з пануванням оптимізму і викликала моральну кризу. Зростає сфера «несерйозності» в газетах та ЗМІ.

3) Поява тоталітаризму (1928 – Бенітто Муссоліні в Італії, фашизм в Італії і комунізму в Рад Союзі).

4) Зміна балансу сил на міжнародній арені і початок краху євро центризму

5) Науково-технічний поступ – 20ст – автомобіль

6) Усунення старого капіталізму вільної конкуренції і становлення на його місці соціально-орієнтованого капіталізму. Зростає к-сть чиновників.

7) Політична соціалізація широких верств населення

Завершення Першої світової війни. Плани великих держав щодо устрою повоєнного світу.

Станом на осінь 1918 р. німецька армія знаходилась на порозі катастрофи, через в двічі більшу кількість військ Антанти у Європі, масову висадку американських військ у Європі навесні 1918 р. та безуспішність наступу у Франції. Ускладнило становище німців і те, що 29 вересня 1918 р. – капітулювала Болгарія, 30 жовтня - Туреччина, а 3 листопада 1918 р. – Австро-Угорщина. Спроби М. Баденського провести переговори із США і укласти мир на основі «14 пунктів» у жовтні 1918 р. успіху не мали.

Проблем Німеччині додала листопадова революція внаслідок, якої була повалена монархія та престолу зрікся Вільгельм ІІ. На сформований республіканський уряд лягло завдання завершення війни.

11 листопада 1918 р. – в Комп’єнському лісі було підписано капітуляцію Німеччини, німецькою делегацією на чолі з М. Ерцбергом та з боку Франції генералом Ф. Фошем. Умови: 1) Скасування Нім. Договорів із Укр. та Рум.; 2) німецький флот мав відплисти до ВБ і там роззброїтись; 3) відбувалось роззброєння німецької армії – за 15 днів нім. мали віддати 5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів тощо. 4) німецькі війська мали покинути всі окуповані території та звільнити усіх полонених. 5) Виведення військ із сх.. Африки; 6) Передача союзникам бельгійської скарбниці та румунського золота. 6) Поступовий вивід військ з російської території з метою гальмування захоплення території ЧА; 7) Негайне повернення Франції Ельзасу та Лотарингії;

Для США Перша світова війна означала кардинальну зміну її становища у світі. Із боржника США перетворились у кредитора. Економічна могутність в роки війни зросла. Основною позицію США для облаштування повоєнного світу були запропоновані «14 пунктів» В. Вільсоном: 1) відкриті мирні договори;2)свобода судноплавства;3)усунення економічних бар'єрів у торгівлі;4)встановлення гарантій, що могли б забезпечити скорочення озброєнь;5)справедливе врегулювання колоніальних питань;6) визволення від німецької окупації російських територій, а також надання Росії безперешкодної можливості визначати свій політичний розвиток і національну політику, вступ у "співтовариство вільних націй";7)визволення і відновлення Бельгії;8) повернення Франції Ельзасу й Лотарингії, відновлення окупованих районів Франції;9)уточнення кордонів Італії у відповідності з національними ознаками;10)надання автономії народам Австро-Угорщини;11)визволення від німецької окупації території Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря;12)самостійне існування турецьких і автономія інонаціональних частин Османської імперії;13)створення польської держави;14) утворення Ліги націй. Про те сприйняття цієї програми в США було неоднозначним і більшість політиків, як і сенат вважали, що США не повинні втручатись в справи Європи.

ВБ ж встановивши контроль над німецькими колоніями та частиною Туреччини бажала закріпити за собою ці території. Поряд із цим Англія виступила за повернення Франції Ельзасу і Лотарингії. При встановленні кордонів у післявоєннії Європі, на думку Ллойд Джорджа, потрібно виходити з принципу національного самовизначення. Головна умова післявоєнного устрою - забезпечення миру шляхом роззброєння і створення Ліги націй як інструменту миру.

Франція більше за інші великі держави постраждала у війні. Вона перетворилась у боржника. Найбільш популярним гаслом у країні було: "Німці за все заплатять!" Прем'єр-міністр Франції Жорж Клемансо був рішуче настроєний реалізувати це гасло і прагнув послабити Німеччину будь-якими засобами. Він говорив: "В Європі 20 мільйонів зайвих німців". Отже, їх повинно було стати менше, принаймні, на прилеглих до Франції територіях. А відтак, вона сподівалася повернути собі Ельзас та Лотарингію та навіть були наміри захопити західну рейнську область. Для здійснення інших своїх далекоглядних намірів треба було перешкодити об'єднанню Австрії і Німеччини, створити буферну німецьку державу на лівому березі річки Рейн. Також всіляко держава підтримувала створення Великоюї Польщі та ЧС, як буферну зону перед більшовицькою Росією.

Нова геополітична розстановка сил у світі після І Світової

Геополітичні наслідки І Світової війни:

1. Розчленування Німеччини.

§ а) Ельзас-Лотарингія поверталася Франції з дати під­писання перемир'я 11 листопада 1918 р.;

§ б) Саарська область передавалася під контроль Ліги Націй в особі комісії з п'яти членів на чолі з французом строком на 15 років. Франція діставала у свою власність шахти (як компенсацію за руйнування шахт півночі під час відступу німецьких військ). Через 15 років мав відбу­тися плебісцит місцевого населення;

§ в) лівий берег Рейну й 50 км на правому березі оголо­шувалися демілітаризованою зоною, де не буде укріплень і збройних сил;

§ г) Бельгія анексувала дві невеликі німецькі округи - Ейпен і Мальмеді;

§ д) Північний Шлезвіг після плебісциту в березні 1920 р. відійшов до Данії;

§ е) Польща одержала Данцігський «коридор» (район Познані й частина Західної Пруссії), який давав їй вихід до моря. Данціг оголошено вільним містом під контролем Ліги Націй в особі верховного комісара. Відтак Східна Пруссія була відрізана від решти Німеччини, залишаючись її територією;

§ є) Польща одержала в жовтні 1921 р. за рішенням Лі­ги Націй ще південну частину Верхньої Сілезії (1/3 цього промислового району);

§ ж) Сілезький район Цешина, який до 1918 р. входив до складу Австро-Угорщини, з 1920 р. був поділений між Польщею й Чехословаччиною;

§ з) Мемельська область (130 тис. населення) спочатку була відтята від Німеччини без плебісциту й тимчасово управлялася міжнародною адміністрацією, а з 1923 р. пе­рейшла до Литви.

В цілому Німеччина втратила 1/7 своєї території та 1/10 населення. (+ мирні договори з союзниками Німеччини).

2. Союзники Німеччини втратили:

Австро-Угорщина. Австро-Угорська імперія перестала існувати. Частина Південного Тіролю переходила до Італії, Чехія й Моравія ставали частиною новоутвореної держави Чехословаччина, Буковина передавалася Румунії. Закарпатську Україну було передано до складу Чехословаччини. Договором визнавалася незалежність Австрії, але заборонялося її об'єднання з Німеччиною.

Болгарія. Частина те­риторії Болгарії відійшла до Югославії та Румунії.

Угорщина. Відмовлялася від ряду територій та визнавала нові кордони держав у Центральній Європі. Її територія була скорочена утроє, а населення - у 2,5 рази. Угорщина, як і інші союзники Німеччини, сплачува­ла репарації переможцям.

Туреччина втрачала 80% своєї території на Близькому Сході та у Північній Африці, позбавлялася флоту й могла мати лише 50-тисячну армію.

3. Розподіл колоній: шляхом уста­новлення так званої мандатної системи (до речі, деякі делегати навіть не зрозуміли, що означає «мандат»). Лі­га Націй як «спадкоємниця» Німецької та Османської імперій надавала «мандати» країнам-наступницям - так званим «мандатаріям».

Згідно з Версальським договором Німеччина віддава­ла свої «права та інтереси» в Шаньдуні (Китай) Японії. У зв'язку з цим Китай відмовився підписати Версальський договір. Громадськість США теж засудила це рішення Вільсона. Тільки в 1922 р. після Вашингтонської конфе­ренції Японія й Китай уклали угоду, за якою в 6-місячний термін Шаньдун був повернутий Китаю.

Італія отримала Південний Тіроль. Франція здобула перевагу на Європейському континенті. Англія закріпила провідні по­зиції на Близькому Сході й панування на морі. Контроль над Лігою Націй фактично перейшов до Англії та Франції. США поступово втрачали свій вплив в Лізі Націй.