Внутрішньополітичне становище США після Першої світової війни (1918-1922)

Ще на зламі XIX—XX ст. СПІА перетворилися на наймогутнішу індустріальну державу світу. Перша світова війна сприяла подальшому економічному зростанню країни. США були далеко від театрів воєнних дій і не зазнали, на відміну від європейських країн, ніяких руйнувань. По завершенні війни США одержали 33,5 млрд доларів чистого прибутку, за рахунок своїх поставок зброї та продовольства. У результаті за роки війни промислове виробництво США зросло майже в три рази, частка США у світовому промисловому виробництві зросла з 36 % у 1913 р. до 47 % у 1920 р.

Перехід від війни до миру в США відбувся далеко небезпроблемно. Лихо принесла масова епідемія грипу, яка слідом за Європою навесні 1918 р. спалахнула в Сполучених Штатах. І хоча і вдалося швидко загасити, вона встигла забрати життя майже півмільйона американців. Згортання військового виробництва і демобілізація армії, яка на кінець війни налічувала 4,7 млн чоловік, викликали зростання кількості безробітних, посили­лись інфляційні процеси. Зниження рівня життя спричинило сплеск страйкового руху.

Суспільно-політичні рухи перших післявоєнних років були характерні масовістю та радикалізацією. Вони були зумовлені не лише загост­ренням внутрішніх суспільних суперечностей у США, але й впливом загального піднесення революційних і національно-визвольних рухів у світі під час і в підсумку Першої світової війни. Зокрема, чималий резонанс мали події в Росії.

Відбулося пожвавлення діяльності ліворадикальних сил, що привело до робітничих страйків, негритянських заворушень, радикальних вимог інтелігенції, розглядаючи ці виступи як підривну діяльність, спрямовану на насильницьке повалення державного ладу США, преса звинувачувала іммігрантів у підбурюванні "корінних" американців до антиурядових виступів. У ситуації, що склалася, президент Вільсон намагався проводити ліберально- демократичні реформи, в робітничому питанні, закликаючи конгрес закріпити за робітниками право на організацію, проведення страйків, укладення колективних договорів, що створило б умови для встановлення нормальних ділових відносин між робітниками і працедавцями. Водночас він різко виступав проти насильницьких методів боротьби, до яких закликали ліворадикальні елементи (комуністи, анархісти), підкреслюючи, що будь-які перетворення слід здійснювати лише в межах закону. Із закінченням війни різко змінились умови розвитку економіки країни. Припинився попит на військові матеріали, іноземні замовлення зменшилися на третину. А внутрішній ринок, виявився надто вузьким, щоб поглинути вироблювану продукцію. Постала проблема конверсії — переведення господарства на рейки мирного розвитку. Водночас зі спадом у промисловості країну охопила гостра аграрна криза, причиною якої було падіння експорту американського продовольства в Європу. До осені 1921 р. ціни на сільськогосподарську продукцію впали в 2—З рази. Саме в розпал економічного спаду, в листопаді 1920 р., відбулися чергові прези­дентські вибори. Незадовго перед тим набрала чинності 19-а поправка до конституції про надання виборчих прав жінкам, ухвалена конгресом у 1919 р. Штати, зі свого боку, цю поправку без затримки ратифікували, щоб уможливити участь жінок уже в наступних президентських виборах. Вибори засвідчили подальше політичне зміщення вісі політичного життя вправо, що давалося взнаки вже відразу після закінчення війни.