Нім-рос зближення 1920-х рр. Раппальська угода

Ще починаючи із 1919 р. – генерал фон Секту приходить до думки про необхідність співпраці із Росією, розглядаючи цю співпрацю, як єдиний варіант повернення Німеччини до табор великих держав. Так само генерал і висловлював пропозицію 1920 р. аби російські та німецькі війська разом взяли участь у створення російської військової промисловості.

Підписання Рапальського договору відбулося під час Генуезької конференції 16 квітня 1922 року. З боку Росії договір підписав Нар. комісар закордонних справ Г Чічерін. З боку Нім — В. Ратенау.

Це договір між радянською Росією та Німеччиною, який передбачав відновлення дипломатичних і консульських відносин між обома країнами, що було ударом по ізоляції радянської Росії й Німеччини. Обидві держави взаємно відмовилися відшкодувати воєнні витрати (Німеччина відмовилася від Брестського миру, Росія — від німецьких репарацій). Договір передбачав розвиток взаємовигідної торгівлі між обома державами на основі принципу найбільшого сприяння.

Рапальський договір мав велике значення. Це було перше юридичне визнання радянської Росії. Обидві країни були життєво заінтересовані в такому договорі. Вже наприкінці 1922 року значно поліпшилася торгівля між цими двома країнами. Російські ж політики такі, як Ворошилов та Уборевич відзначали, що цей союз є вигідним через отримання союзника у боротьбі із Європою, та можливості доступу до німецьких технологій. До 1923 р. – відбулась низка переговорів про військові співпрацю держав і вже в 1923 р. в Москві створено виконавчий орган Нім. «Центр Москва», на чолі із полковником Літ – Томасеном, що мав виступати координатором німецьких дій на території СРСР. 1926 р. –договір про дружбу та економічну співпрацю.

Договір вніс суттєві зміни в міжнародну політичну ситуацію і сприяв розвиткові взаємовигідного співробітництва Росії й Німеччини не тільки в економічній, політичній та культурній галузях, але навіть у військовій. Було проведено ряд таємних переговорів щодо військового співробітництва. В Росії почали діяти німецькі військові навчальні центри та почалося будівництво змішаних радянсько-німецьких оборонних підприємств. Так спільним зусиллям було ств. Авіашколу в Липецьку в 1925 р., танкову школу в Казані в 1926 р. та хімічну школу в Саратові з 1928 р.

Таємне військове співробітництво між радянською державою й Німеччиною не було чимось незвичайним у практиці міжнародних відносин. У ті роки таємне військово-технічне співробітництво з Німеччиною здійснювали США, Японія, Італія та деякі інші країни.

На останок необхідно відмітити, що Рапальський договір зіграв не на користь країн Антанти, так як вони мали намір використати Німеччину проти радянської держави. Також саме даний договір поклав початок визнання СРСР великими державами – ВБ у 1924 р., США – 1925 р. та інші.