Паяльники. Основні положення

Паяльник – це ручний інструмент, який використовується при лужені та пайці для нагріву деталей, флюсу, розплавлення припою та внесення його на місце контакту. Робоча частина паяльника нагріваєтся за допомогою ганрівального елементу, чи це буде паяльна лампа, чи електричний струм.

Довжина паялька разом з жалом повинна бути не меньшою від 20-25 см. Діаметр жала не більше4 см, а потужність 25 Вт. Такий паяльник буде найідеальнішим для паяння мікросхем і інших дрібних деталей. Не можна паяти при низькій або дуже високій температурі жала паяльника. Результатом такого паяння буде контакт, що розсипається через деякий час. Паяння при температурі більше 250 градусів не повинне відбуватися більше 10 секунд, і просто напросто ви можете просто спалити деталі, які можуть бути не досить дешеві. Для того, щоб почати паяти потрібно мати всього лиш паяльник, припій та флюс. Інколи буває таке, що деталі погано припаюються. Причиною цього може бути забруднене жало паяльника або ж матеріал з’єднуваної поверхні, яка не піддається з’єднанню. Жало паяльника повинне бути чистим, якщо жало паяльника брудне, припій при нагріві не прилипне до жала.

Висновок

Я ознайомилася із пайкою, припоями та флюсами, підготувалася до роботи із паяльником, виконала практичні роботи №1 та №2.

Заняття №3

Тема: Друковані плати.

Мета: ознайомитися із друкованим монтажем, виготовленням друкованих плат, розглянути способи отримання рисунків схем.

План роботи:

1. Друкований монтаж.

2. Методи виготовлення друкованих плат.

3. Способи отримання рисунків схем.

4. Практична робота №3 «Робота та виготовлення друкованої схеми за принциповою схемою».

5. Практична робота №4 «Монтаж і пайка друкованої плати».