| Правила | Приклади |
| 1. Поширені прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення, лише частіше для їх виділення вживають тире. | Солов'ї, нічні товариші мої. у сад злетілись до |
| вікна (П. Воронько). Дзвіночок сміху — мій син — прокидається вранці (Є. Гуцало). |
| 2. Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (= тобто), чи (= тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім'я, на прізвище, так званий, родом. | Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила- |
| силенна (О. Донченко). Є на світі чорна злюка, родом, кажуть, з Кременчука (Л. Глібов). |
| 3. Прикладка із словом як відокремлюється лише тоді, коли вона має відтінок причини. | Кривинський. як посередник, вийшов наперед |
| громади (П. Мирний). Але: Шевченко як поет ві- |
| домий усьому світові. |
| 4. Якщо прикладка має значення уточнення і перед нею можна поставити слова тобто, а саме, то виділяємо тире. | Винуватці тої катастрофи — два хлопчики літ |
| семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка — наче не |
| чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський). |
| 5. Непоширена прикладка і означуване слово з'єднуються дефісом, якщо: а) вони виражені загальними іменниками; б) загальний іменник стоїть після власної назви; в) прикладка входить до складу терміна. | вітер-пустун, мати-природа Хорол-річка, але: річка Хорол меч-риба, розрив-трава |
| Правила | Приклади |
| 1. Між підметом і присудком тире ставиться: а) коли присудок виражений іменником або числівником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає; б) коли один з головних членів (або обидва) виражені інфінітивом; в) перед це, оце, то, ось, значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується за допомогою цих слів до підмета. | Боротьба за мир — найсвятіша справа (О. Гончар). Чотири на два — вісім. Яке це щастя — жити на цій землі (О. Довженко). Сиротою жити — сльози лити {Народна творчість). Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павлич-ко). історія — це святая святих народу (О. Довженко). |
| 2, Тире між двома присудками ставиться перед єднальним сполучником, або після нього, якщо, другий присудок виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим. | Земля на прощання усміхнулась — / потемніла (П. Мирний). Я тоді швидко підводжусь і — зирк через комин (О. Довженко). |
| 3. Тире ставиться на місці пропущеного члена речення, переважно присудка. | Від малих дітей болить голова, а від великих — серце (Народна творчість). |
| 4. Тире може ставитись між членами речення для вираження несподіваності. | Послухали Лисичку і Щуку кинули — у річку (Л. Глібов). |
| 5.Тире ставиться, коли треба інтонаційно виділити окремі слова або групу слів. | Словом — як листом стеле, а ділом — як голка- |
| ми коле (Народна творчість), ие наша молодість |
| мина. Та наша пам'ять — не минає (С. Йовенко). |
| Примітка. Про тире при однорідних членах речення і прикладках дивись відповідні таблиці. |
| Правила | Приклади |
| 1. Між частинами складносурядного речення найчастіше ставиться кома. | Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М, Коцюбинський). |
| 2. Між частинами складного речення, об'єднаними повторюваними сполучникамиі...і, або...або, то...то, чи...чи, ні...ні ставиться кома. | То дощ, то сніг, то знову дощ, і листя лопотіло (М. Вінграновський). |
| 3. Кома не ставиться між частинами складносурядного речення зі сполучникамиі(й), та(і), або,чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину речення. | Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра). Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама (С. Васильченко). |
| 4. Якщо друга частина складного речення виражає висновок, наслідок, швидку зміну подій, тоставиться тире. | Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа (Д. Павличко). Дощ пройшов — і Київ зеленіє. |
| 5. Між ускладненими, з іншими розділовими знаками, або далекими за змістом частинами може ставитися крапка з комою. | Мороз прилине, синьо і прозоро розвісить скрізь інею сивий дим; і на шибках невидані узори він намалює генієм своїм (В. Сосюра). |