Історична довідка

Чергування \ о \, \ є | з | і | — давнє, воно розвинулося в українській мові у зв'язку з певними історичними явищами, що відбувалися в давній мові.

До X—XI ст. існували голосні, що позначалися на письмі ъ (йор) і ь (єр). Ці звуки вимовлялися невиразно, їх називають зредукованими. Звук, що позначався ъ, вимовлявся, як короткий о, а звук, що позначався ь,— як короткий є. З дальшим розвитком мови ці звуки або зникли зовсім, якщо стояли у ненаголошеній і слабкій позиції, у кінці слова або перед складом з голосними повного звучання, що позначалися буквами а, о, у, ы, е, и: столъ, съну, дьнь, або розвинулися в голосні повного звучання, коли стояли в наголошеній і сильній позиції (перед складом із зредукова­ним: дьнь, сънъ дали день, сон).

Зникнення зредукованих зумовило закриття складів і зменшення кіль­кості їх у слові. Так, двоскладове слово конь стало односкладовим (буква м'який знак тепер позначає м'якість попереднього приголосного звука).

Давні о, є у новозакритому складі послідовно змінилися на і. Так, двоскладове слово столъ стало односкладовим стіл.

Фонеми І о |, І є І не завжди змінювалися на \і\. Не чергуються вони з | і | у таких випадках:

1. Коли о та є випадні: день — дня, лісок — ліска, ли­пень — липня.

2. У повноголосних формах -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: во­рон, мороз, берез, шелест.

3. У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: горб, шерсть, шовк.

4. У складних словах зі словотворчими частинами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход з наголошеним [о]: паровоз, діловод, хлібороб, водонос, скороход.

5. У суфіксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -енк-, ^ -тель-: діжечка, голубонька, доріженька, Лисенко, ціни­тель, гарнесенький, кізочка.

6. У словах іншомовного походження: атом, альбом, шофер. Однак у деяких запозичених словах | о \ чергується з | за загальним законом, що діє в українській мові: дро­ту — дріт, школа — шкіл, Антона — Антін.

7. У ряді слів книжного походження та в деяких нових словах, запозичених з російської мови: закон, народ, слов­ник, вирок, формовка, масовка. Немає чергування \о\, \е\ з | і | у прізвищах: Артемовський, Котляревський, Лазарев­ський, Петровський (але Голованівський, Крижанівськиа та ін.).

Завдання. І. У наведеному уривку знайдіть слова, в яких | о |, | є | чер­гуються з | і |, До кожного з цих слів доберіть споріднене слово і запишіть, їх парами, 62

Ніч відходила на захід. Туман з гори повз уздовж гра­нітних берегів. Стрілянина стихла. Тільки десь за казар­мами гвардійських полків стрекотіли кулемети. Над Зимо­вим палацом замайорів прапор революції. Вітер випинав червоне полотнище, і воно, наче парус, струміло на схід до світанку. З Невського проспекту линули звуки оркестрів, і грізним відгомоном тисяч і тисяч кроків повнились вули­ці і провулки, майдани і бульвари.

Максим повів свій загін згідно з наказом до Смольного. Чітко лунали по бруку кроки червоногвардійців. Бадьори­ми голосами дзвеніла пісня: «Смело, товарищи, в ногу». На Шпалерній затримались. Юрба заповнила вулицю і гомо­ніла.

(77. Панч)

II. Прочитайте слова, з'ясуйте, чому наявні у них фонеми | о |, | є \ не чергуються з | і \. Складіть п'ять речень з наведеними словами.

Холод, вершник, екскурсовод,, соколонько, стежок, бі­ленький, будов, весен, панель, і фронт, полон, бетон, містечко, кожен, вікон, заперечень, верба, повний, учитель.

III. Користуючись словником, перекладіть наведені вислови україн­ською мовою. З'ясуйте випадки чергування \о\, \е\ з | (' | та причини, коли цього чергування немає.

Дал слово — держись, а не дал — крепись; двух слов свя­зать не может; как на грех; оседлать своего конька; знать на зубок; кровь стынет; метать громы и молнии; мир дому сему; на перепутье; ни взад ни вперед; пир горой.

§ 32. О, є після шиплячих та и

У сучасній українській мові після шиплячих \ж\, |<г|, \ш\, \дж\ та |/| вживаються |е] і \о\. Наприклад: вечеря —■ вчора, шести — шостий, лієчка (лійечка) — лійок, четвер­тий — чотири.

Фонема | є | виступає після шиплячих та | /1 тоді, коли стоїть перед голосними | є |, І і І та | и |, що походить з дав­нього | і | (І и |), та перед м'якою приголосною: ввечері, пшениця, четверо, черниця, ніженька, щебінь, копієчка (копійечка).

Фонема | о | вживається після шиплячих та | /1 перед твердою приголосною, зокрема перед складом з а, о, у та и, що походить з давнього ы: ручок, гайок, жовтий, чого, пшоно, щока, йому.

Послідовність чергування голосних \о\, \е\ після шип­лячих та |/1 іноді порушується. Це буває в таких випадках:

63.

1. У ряді відмінкових форм іменників під впливом (за! аналогією) інших іменників, в яких \ о\ не стоїть після шиплячих: свіжості, більшості (бо молодості).

2. За аналогією до форм іменників, у яких | о | після шиплячої стоїть перед твердою приголосною: на щоці (бо щока), у пшоні (бо пшоно).

3. У дієприкметниках та прикметникових формах: сві­жою, рожевий, ходжений. Але в деяких з них маємо \о\ (з ненаголошеним суфіксом): грошовий, бойовий, сторожовий.-

4. У книжних і запозичених словах: чек, жетон, шеф, чемпіон, жертва, ковчег.

5. У деяких словах фонема | є | після шиплячих закріпилася за традицією; чекати, черпати, щезати, щедрий, черга, червоний, кочерга, шепотіти, чепурний.

Завдання. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть чергування | є |, \о\ після шиплячих та | Д.

Бути освіч..ною людиною — це означає не тіл..ки любите свою Батьківщину такою, якою створили і утвердили ї старші покоління, якою вона вийшла із ж..рстокої борот. .6і в роки ворожих навал. Виховат..ль тільки тоді стає істи.л«наставником моральності, коли він прагне до того, щоб на­ші вихованці пр..ймали близ..ко до серця не лише успіхи а й горе, лихо наш.л Батьківщини. Справжня комуністичні освіченість народжуєтеся тоді, коли юнак, який сидиті нині за партою, бач..ть перед собою нелегкий шлях, пс якому йти в жит.л, щоб ще біл..ше возвеличити свою Бать­ківщину. Без бач..ня цього шляху, який вимагає в..лико сили духу, н..можливе справжнє виховання.

(В. Сухомлинський,

і II. Поясніть, чому в наведених словах | є |, що стоїть після шиплячих;

та | Л, не перейшло в | о |. і

Збуджена, джерело, краєчок, чешу, женуть, шептати, знижений, озброєний, черпак, кочерга, чек, ковчег, печера, жезл, книжечка, річечка, височенний, величезний, мішечок, бойовий, за-межею, ущелина, почесний, чаєчка.

§ 33. Чергування у — в, і — й

Українська мова відзначається особливою звучністю. Цьо­му, крім іншого, сприяє тенденція усувати збіг кількох го-, лосних чи приголосних фонем. Зокрема, чергування \у\ з |в|| та 1 і | з ] й | урівноважує систему голосних і приголосних. | Простежується чергування голосних \ у\, \ і | з короткими! (нескладотворчими) | у | (графічно є), | / (графічно й) |. На­приклад: уміти — вміти, іти — йти.

64.

Часто чергуються прийменники у з в та сполучники і з й: зайшов у кімнату, зайшла в кімнату; учитель і учень, учителька й учень.

Чергування \ у \ — |у|, | і | — |:| залежить від позиції їх у реченні та від темпу й ритму мовлення.

Чергування | у | з | в | відбувається в таких випадках:

1. Між приголосними, щоб уникнути збігу їх, вимовля­ється у. Наприклад: Вересень сурмить у високому небі журав­линими ключами (Цюпа).

2. Між голосними, щоб уникнути збігу їх, уживається звичайно в. Наприклад: Шура стала на роботу в один з місь­ких госпіталів (Гончар).

3. Після голосної перед приголосною, залежно від швид­кого або повільного темпу мовлення та від його ритму, вжи­вається і в, і у. Наприклад: Він уявив: усі команди дає електронна машина, виконують команди так само електронні автоматичні пристрої (Загреб.).

4. На початку речення чи абзацу перед приголосними вживається у, а перед голосним — в. Наприклад: У великому вікні ярилося сонце, щойно вирвавшись із-за гір (Сиз.); В образі Устини втілено кращі риси трудової людини.

5. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним [є] вживається у. Наприклад: Ох і зрадів же Володимир Ілліч, коли побачив у вікно, що до хати на возі під'їхав дядько Гліб (Кан.).

У ряді слів | у | — | у | не чергуються. Такі слова завжди вживаються з початковим у або в: влада, враження, вплив, вказівка; увага, ударник, указ, умова. Відсутність чергування в деяких словах пояснюється тим, що значення їх різне. Порівняйте: вправа і управа, вступ і уступ, вклад і уклад тощо.

Зовсім не чергуються у — в у словах іншомовного походження: університет, утопія, уран, ультиматум та у власних назвах: Угорщина, Урал, Уругвай, Врубель.

Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Україна вживається Вкраїна. Наприклад: Ти груди краєш поглядом дитини, печеш і мучиш, рідний краю мій, п'яниш, як жоден на землі напій... Тужу за вами, солов'ї Вкраїни! (Рильськ.).

і У поетичній мові чергування у — в може порушу­ватись. Це залежить від ритму мовлення і розміру вірша. Наприклад: В башкирських горах я стояв. Урал дививсь на мене грізно звідусюди (Тич.); Буває так, що й в лютому вес­ною пахне сніг (Нагн.).

Сполучник і та початковий ненаголошений [і] чергуються з [г] у тих самих позиціях, що й | у | — | у |/ причому на початку речення вживається тільки (і |. Наприклад: Про.

65.

гримотіли осінь і зима. Минуло й друге полум'яне літо (Довж.); / тоді за дощем з'явилось марево: розгорнувся зда­леку червоний прапор кінного загону інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем (Янов.).

Чергування | і | — | ї | не буває в таких випадках:

1. При зіставленні понять: батьки і діти, дні і ночі.

2. У власних назвах та іншомовних слезах: Іванов, Ілля, Індія, історія, інститут, інерція.

3. У заголовках книг, журналів, газет, назвах розділів книг, статей: «Війна і мир», «Життя і революція», «Україн­ська мова і література в школі».

Завдання. І. Перепишіть прислів'я, розкриваючи дужки. Поясніть правила чергування у — в, і — й.

I. 1. Росія та (У, В)країна — з одного кор..ня калина. 2. Народна дружба, братство — дорожч.. (у, в)сякого ба­гатства. 3. Добр.. ж..веться, бо дружба (у, в) радянській сім'ї в..деться. 4. Де (у, в)людства (у, в)ласна воля, там, кується краща доля. 5. (У, В) дружбі (у,в)міють (у, в) нас жит.., край радянський боронит...

-"II. 1. (У, В) гарній артілі (і, й) худоба (у, в) тілі. 2. Сам (у, в) перед (і, й)ди (і, й) другого за собою в..ди. 3. Хто працює, той (і, й) їсть,— так в..магає соціалізм. 4. На кол­госпи..му лану оре трактор ціл..ну. і

II. Використовуючи подані нижче слова, складіть твір на тему «Про­фесія вчителя». Записуючи твір, дотримуйтесь правил чергування у — в,

І------Й.

Знання, учні, програма, поняття, урок, завдання, підруч­ник, уміння, навички, виховувати, методика, навчання, бать­ки, благородний.