Чергування приголосних фонем

Чергування приголосних у сучасній українській _ мові, як і чергування голосних, пов'язані з фонетичними змінами, і що відбувалися в різні періоди її розвитку. •

Найголовніші чергування приголосних такі: ^v 1. Задньоязикові фонеми \к\, [ х j та глоткова | г \ перед голосною середнього ряду | є | чергуються із \ж\, \ч |, І ш при творенні форм слів та нових слів: _г | _ | _ж |; друг — друже, нога — ніженька; к\ — \ч\: морок — морочити, рука — рученька; ■ х\ — \ш\: пастух — пастуше, вухо — вушний. -%Це чергування виникло дуже давно. Фонеми \г\, \к\,і \ х | були тверді, перед голосними переднього ряду | є |,і | і J, \и\ не могли пом'якшуватися і відповідно змінилися на 1 ж |, \ч\, \ш\. Перед голосними заднього ряду | г |,

66.

\к\, \х\ збереглися, наприклад: гарний, колос,, хата. Приголосні \ж\, \ч\, \ш\, що виникли внаслідок чергу­вання з | г \, \к\, \х\, вживаються і перед голосними зад­нього ряду. Наприклад: плуг — плужок, рука — ручок.

Перед сучасною голосною | и ] в українській мові можуть вживатися як \г\, }к\, | х |, так і | ж |, \ч\, \ш\. Пояс­нюється це походженням фонеми | и |: перед \и\, що походить з давнього | ы |, фонеми \г\, \к\,\х\ зберігаються: книги," руки, мухи із [кьнйгы], [руш], [мухы], а перед | и |, що по­ходить з давнього | и \ (і), вживаються фонеми \ж\, \ч\, | ш \: дружити, мочити, сушити із [дружити], [мочити], [сушити].

Перед новою | і |, що виникла внаслідок чергування з | о |, приголосні | г |, | к |, | х | не змінюються, наприклад: гірко, гілка, кінь, тхір. Немає цього чергування і в словах іншомовного походження: гімн, кефір, хімія тощо.

2. Перед голосною переднього ряду | і | приголосна глот­кова змінювалася на передньоязикову | з |, задньоязикова | к | — на африкату | ц \, задньоязикова | х | — на передньо­язикову \с\. Внаслідок цього маємо чергування:

г | — | з |: перемога — перемозі, друг — друзі;

к\ — \ц\: річка — річці, бік — на боці;

х\ — \с\: муха — мусі, свекруха — свекрусі.

Тверді | г |, | к |, \х\ при словозміні відповідно перейшли у м'які | з' |, | ц' 1, | с' \. Це чергування в українській мові збереглося не лише в старих словах, а й поширилося на всі слова, що виникли в ній пізніше або запозичені з інших мов. Наприклад: ліга — у лізі, універмаг — в універмазі.

При словотворенні чергування задньоязикових \к\, \х\ та глоткової | г | супроводиться асиміляцією, спрощенням звуків. Внаслідок цього маємо такі групи приголосних:

[ г |, | ж |, з | —f- ськ, ств — зьк, зтв;

\к\, \ч\, ц | + ськ, ств — цьк, цтв;

І х |, | ш |, с | + ськ, ств — ськ, ств. Наприклад: Прага — празький, Париж — паризький, ко­зак — козацький, ткач — ткацький, чех — чеський, Сиваш — сиваський.

В іменниках жіночого роду з суфіксом -ин- цей процес проходив дещо інакше. Наприклад, форма Німеччина утвори­лась від прикметникової основи: Німецьк + ин -\- а перетво­рилось на Німецьчина, а згодом — на Німеччина, тобто при­голосна основи | к | змінилася на | ч \, фонема | ц | уподібни­лася | ч |, в результаті чого виник довгий звук [ч:].

3. Давні чергування приголосних фонем спостерігаються і при дієвідмінюванні дієслів та в деяких іменниках.

До таких чергувань належать:

67.

г — ж\: могти — можу;

к\ — ч |: плакати — плачу, сікти — січу;

х | — ш\: колихати — колишу, сухий — суша;

д\ — дж\: ходити — ходжу, садити — саджу;

т\ — | ч \: світити — свічу, летіти — лечу;

з\ — \ж\: мазати — мажу, возити — вожу;

с\ — \ш\\ косити — кошу, просити — прошу;

зд\ — | ждж |: їздити — їжджу;

ст\ — \шч\: (орф. щ): пустити — пущу.

4. Тверді | д |, | т |, \з\, \с\, \ дз |, \ц\, \л\, | н |, | р | чергуються з відповідними м'якими при словозміні імен­ників та дієвідмінюванні дієслів: коса — косі, пора — порі, імена — імені, база — базі, крутити — крутім(о), тра­тити — трать, манити — маню, варити — варю, коло­ти — колю.

5. В іменниках і дієсловах губні чергуються з сполучен­ням «губний + л»:

| б | — \бл\: любити — люблю, гребти — гребля;

і б | — | вл |: ловити — ловлю, мовити — мовлю;

| м | — | мл |: тямити — тямлю, диміти —■ димлю;

| п | — | пл |: купити — купля, спати — сплю; \

\ф\ — \фл\: графити — графлю.^

Завдання. І. Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви. Знайдіть і поясніть усі випадки чергування приголосних. Виділені слова запи­шіть фонетичною транскрипцією.

I. Десь поїзди шви-.кі триво..ать даль гу..ками й ряс­ніє далина копрами, наче гай. Там я колись ходив з..леними стеками, там молодість моя, доне..кий рідний край. 2. Вітер коли..є билину, сонце в росинці сія, верби в воді по коліна. Це Батьківщина моя! (Сос). 3. Я поса..у при хаті ружі, троянди і півонії. Я доспіваю в світі здруж..нім кескінч..ніі симфонії. І пол..чу за летом соколів, і дал..ч переможу, хвалою радості в,.сокою главу жит..я продовжу. Мені доро.ле слів співочих, що ніби мовлять для віків, т.лілінь очей ясних жіночих, і цвіт глодоських вишняків, і все, що людяне у лн>, дях, що я шукав, любив до сліз,— воно не в кам'яних nor- ] руддях, а в ні..нім листя..ку б..різ (Мас). ]

II. Поясніть фонетичні зміни у поданих словах.

'.| Дружний, височина, Ольжин, печений, на дорозі, подрузі, ходжу, ловлять, важкий, квітничок, запашний, вранці, | місяченько, колише, скошений, юначе, пишний, кричати, " кришити, на річці, в яблуці, в аптеці, лечу, пуща, річ, мовлять, гребля, знайшов, вовк, вузький, птаство.

III. До наведених нижче слів доберіть якнайбільше споріднених. З'ясуйте правила чергування приголосних фонем. Зробіть повний фоне­тичний аналіз п'яти слів (на вибір).

Друк, вік, рука, вухо, вага, сухий, міх, крик, здригатися, щука, '^Полтава, їздити, садити, латиш» жінка,, чех, Гадяч, Кривий ріг, місто.