Основоскладання

В українській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням: Наприклад: Цілиноград (основи цілин-, -град),

Волгоград (основи волг-, -град), землемір (основа земл-, та, що

^% в слові земля, і мір -----та, що в слові міряти), рудовоз (руд ----

пор. руда, воз -----пор. возити), листопад (лист- — пор.

листя, пад- — пор. падати).

Поєднання основ може відбуватися за допомогою сполуч­них голосних [о], [є] або без них. Наприклад: верт-о-літ, криг-о-лам, пил-о-сос (сполучний голосний [о]); хвил-е-різ (сполучний голосний [є]); Ленінград, стопкран (без сполучно­го голосного).

Звуки la], [и], що стоять між двома основами у складному слові, не є сполучними голосними: екстр-а-вагант-ний, аві-а-лінія, аві-а-конструктор, п'ят-и-річка, десят-и-річка. У цих словах звуки [а], [и] є складовою частиною перших основ (пор. слова екстра, п'ять — п'ят-и, -и — закінчення родового відмінка).

У словах вищезгаданий, нижченаведений сполучного го­лосного немає: перша частина цих слів (вище, нижче) — ви­щий ступінь прислівника, а не прикметника. У словах мало-населений, багатообіцяючий, легковимовний також немає спо­лучного звука: слова мало, багато, легко є прислівниками з суфіксом -о.

Буває «чисте» основоскладання, тобто поєднання лише основ: Волгоград, радіомаяк. Але часто трапляється й таке основоскладання, що супроводжується суфіксацією. Напри­клад: народногосподарський (суфікс -сьп-), всебічний (суфікс -и-), вогнегасник (суфікс -ик).

Виділяється три види основоскладання: а) утворення по­хідних слів на основі сурядних сполучень окремих слів: ліс і степ — лісостеп, мовний і літературний — мовно-літератур­ний, складний і сурядний — складносурядний, залізо і бетон — залізобетон, ліс і парк — лісопарк; б) утворення по­хідних алів на основі словосполучень: сільське господарство — сільськогосподарський, Далекий Схід — далекосхідний, чоти­ри струни — чотириструнний, бити далеко — далекобійний; в) утворення похідних.на основі слів, що безпосередньо не поєднуються в словосполучення: паровоз, пароплав, фото­ательє, радіогазета, фотогазета.

Вирази «складне слово» і «основоскладання» не тотожні. Кожне слово, утворене шляхом основоскладання, є складним, бо має кілька коренів (найчастіше два): м'ясорубка (рубати ^м ясо), вогнегасник (гасити вогонь), соломорізка (різати соло-

179.

му), виноробний (робити вино). Проте не кожне складне слово утворюється шляхом основоскладання. Прикметник залізо­бетонний є складним (має два корені), але утворився він не основоскладанням, а способом суфіксації складної основи залізобетон (залізобетон + ний). Пор. приклади цього типу: машинобудівник (машинобудівн(ий) + ик), самохідний (са­мохід + ний), лиходійка (лиходій + ка) тощо. А твірні слова залізобетон, машинобудівний, самохід, лиходій утворилися шляхом основоскладання. Отже, треба розрізняти осново­складання і суфіксацію складних слів.