Збірні іменники

Збірними називаються іменники, які означають сукупність однакових чи подібних предметів, що сприймається як одне ціле. Наприклад: малеча, садовина, комашня, піонерія, сту­дентство, коріння.

Збірні іменники на означення сукупності людей (дітвора, козацтво) відповідають на питання хто? кого? і т. д., а на означення сукупності тварин і неістот (мишва, бадилля) — на питання що? чого? і т. д.

Для збірних іменників характерні такі особливості: 1. Вони мають форму тільки однини. ' 2. Вони не сполучаються з власне кількісними числівни­ками, а лише з неозначено-кількісними чи дробовими (бага­то рідні, трохи гарбузиння, одна п'ята молодняка, ялівни­ка).

3. Збірні іменники творяться: а) за допомогою суфіксів -ств(о), -цтв(о) — учительство, робітництво; -ник, -няк —■ горішник, дубняк; -инн(я), -овинн(я) — бурячиння, маковин­ня; -н(я) — собачня; -ин(а) — городина, озимина; -от(а) — кіннота, злидота; -ур(а) — професура, клієнтура; -ія — ін­спекція, комсомолія;-am — старостат, пролетаріат; -в(а) — мордва, мушва; б) безафіксним способом від прикметників

201.

,

молодь, зелень; дієслів — заполоч, наволоч; дієприкметників — знать, рвань; в) лексико-семантичним способом, що зумовлю­ється метафорою] чи метонімією: аудиторія (незбірний -— зал, збірний — слухачі), міліція (незбірний — установа, збір­ний — міліціонери).

Збірні іменники здебільшого мають спільнокореневі від­повідники серед іменників — назв істот і неістот. Наприклад: юнацтво — юнаки, птаство — птахи, грабник — граби. Не мають такої відповідності збірні іменники з нульовим суфіксом (блакить, молодь, знать), а також ті збірні іменники, яким суфікс, крім збірності, надає іншого лексичного значення (голота, малеча).

Завдання. І. Окремо випишіть іменники, що належать до незбірних і збірних назв. Визначте спосіб їх творення.

1. Річка, табун, комісія, березняк, полк, середняцтво, ліс, армія, комісаріат, група, тіснота, убозтво, кіннота, зе­лень, квасолиння, куркульня, погань, ярина.

2. В могилу ляже проклята звірота (Тич.). Незабаром у конторі зібралося все керівництво ділянки (Ваш). Приїхав контроль на мою голову (Стельмах).

II. До збірних іменників доберіть, де це можливо, спільнокореневі відповідники у формі однини і множини і поясніть різницю між ними.

Зразок: каліцтво — каліка — каліки.

Професура, людство, огудиння, вороння, жіноцтво, бади-линня, піхота, кіннота, юнь, худоба, сосняк, ганчір'я, мишва.

'§ 113. Іменники зі значенням речовини

Іменники зі значенням речовини (матеріальним) позна­чають однорідну за своїм складом речовину, яку можна поді­лити на частини, що мають назву цілого і підлягають виміру, а не лічбі. Наприклад: мед, чай, олія — кілограм меду, склянка чаю, пляшка олії.

Іменники з речовинним значенням називають:

а) зернові культури — кукурудза, пшениця, просо, ячмінь;

б) овочі, ягоди — цибуля, картопля, капуста, агрус;

в) харчові продукти — хліб, борошно, цукор, кава;

г) ліки — валідол, анальгін, цитра/юн, кодеїн;

д) тканини — сатин, шовк, ситець, льон;

є) будівельні матеріали — глина, камінь, цемент, гіпс;

є) корисні копалини, мінерали, хімічні елементи і сполуки — вугілля, нафта, янтар, золото, кисень, радій, аз< п, глюкоза, водень.

Іменники зі значенням речовини мають лише форму од­нини, їх здебільшого можна вжити і у множині, але в цьому

202.

випадку вони означають не саму речовину, а ЇЇ сорт, різновид,

тобто інший фактично предмет. Наприклад: мінеральні води,

Щ цілинні землі, піски Сахари, дозрілі жита.

Завдання. Випишіть збірні іменники та іменники зі значенням речови­ні. У виділених словах поясніть наявність або відсутність чергування

і, Є 3 І.

1. На погризеній сталлю стіні будинку вже якийсь сапер І. встиг накреслити: Л ->. Стрілка напнулась на захід (Гончар).! 2. Тим часом віковий бастіон слов'янства на заході — чеська красуня вирувала радісною повінню свята (Гончар). 3. Коли в Л травні 1944 року табун «юнкерсів», «фоке-вульфів», «хейнке-яів» та іншого фашистського гайвороння налетів на Київ та його пригороди, ЇЇ аеростат був високо-високо вгорі... (Виш­ня). 4. Ти, брате, любиш Русь, як хліб і кусень сала (Фр.). ■ 5. Як переймали його у сап'янцях ґаздині, як навертали за стіл на меди та куліш! (Б. Ол.). 6. «Дядьку,— глузує мале­ча,— впадіть! Сіна підстелимо!» (Павл.).

§ 114. Іменники з конкретним і абстрактним значенням Іменники з конкретним значенням називають предмети, що пізнаються безпосередньо за допомогою органів чуття. На­приклад: скло, квітка, дерево, день. Ця група охоплює імен­ники з різним значенням. 1. Одиничні предмети — назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу (товариш, чайка, жоржина, горошина, озеро, ліжко). Ці іменники мають форми обох чисел (брат — брати) і вільно сполучаються з власне кіль­кісними числівниками (два брати, чотири місяці). 2. Назви речовин, маси, матеріалу (халва, мармур, вата). 3. Назви нечітко окреслених просторових понять (смуга,

4. Власні назви (Микола, «Дніпро» (журнал), «Зірка» (дитсадок), Каракуми).

Іменники, що називають дію чи ознаку поза зв'язком з їх носіями чи виконавцями, мають абстрактне значення. Напри­клад: радість, переговори, начитаність, спокій, число, хода. Більшість іменників з абстрактним значенням — це слова з по­хідними основами прикметникового або дієслівного походження І із суфіксами -ість, -анн(я), -енн(я), -інн(я), ~ятт(я)_і -ств(о),-зтв(о), -цтв(о) — прикрість, дерзання, натхнення, видіння, підняття, сирітство, боягузтво, пророцтво; -б(а), -щин(а), -изм, -ізм, -їзм — просьба, партизанщина, роман­тизм, анахронізм, атеїзм. Меншу группу іменників з абст-

203.

рактним значенням становлять слова з непохідними основами: сила, воля, дух, біг.

Граматичні ознаки іменників з абстрактним значенням загалом такі: а) нездатність утворювати форми обох чисел (більшість їх уживається тільки в однині); б) несполучуваність з власне кількісними числівниками (лише деякі з них допускають неозначено-кількісні числівники — багато тер­піння, чимало щастя); в) частина цих іменників уживається тільки у множині — іменини, канікули, кошти, радощі, відносини (див. § 116).Іменники з конкретним значенням можуть набувати аб­страктного значення, і, навпаки, іменники з абстрактним зна­ченням переходять у розряд іменників з конкретним значен­ням. Наприклад: іменник крила у сполученні крила чайки має конкретне значення, а в словосполученні на крилах пі­сень — абстрактне. Це пов'язано зі здатністю слова мати пря­ме й переносне значення.

Завдання. І. Перепишіть речення, підкресліть іменники з конкретним і абстрактним значенням. Визначте лексичне значення виділених слів.

I. Не загублю і не вмалю просторінь, бентежну душу ви­верну, мов корінь, і пропалю вогнем до глибини (Мал.). 2. Де згода панує, там і горе танцює (Нар. те.). 3. Сійтеся, зерна, совість тривожте. Гнів на велику любов перемножте, щоб не горіла в напалмі планета, щоб не бідніла пісня поета (В. Кузь-менко). 4. На майдані коло церкви революція іде (Тич.). 5. То була розкішна рожева чайка — рідкісний і жаданий птах Півночі (Трубл.). 6. Серединою протоки між островом і ве­ликим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швид­кістю проносила кригу (Трубл.).

II. Випишіть в окремі колонки іменники з абстрактним значенням, що означають: а) дію чи стан; б) наукові терміни, вчення, напрями, течії; в) почуття; г) відрізки часу; д) ознаку; є) обряди, звичаї; є) кількісно не окреслені суми.

' Боротьба, доброта, асиміляція, спокій, щастя, сума, вага, фразеологія, біга, переговори, націоналізм, чесність, ра­дощі, роковини, правопис, хитрощі, проводи, іменини, хвилю­вання, фінанси, будні, багатство, кошти, сила, перегони, уважність, завидки, смерть, заробітки, число, схованки, жни­ва, посиденьки, лексика.

III. Складіть речення з іменниками сіль, золото, полум'я, що можуть набувати конкретного й абстрактного значення.

IV. Складіть план роботи засідання мовного гуртка, використовуючи іменники з конкретним та абстрактним значенням.

204.