Категорія відмінка. Основні значення відмінків

Відмінок — граматична форма іменника, якою виража­ється те чи інше відношення (часове, просторове, цільове, об'єктне тощо) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.

В українській мові шість відмінків, кожний з яких відпо­відає на певне запитання: називний — хто? що?, родовий — кого? чого?, давальний — кому? чому?, знахідний — кого? що?, орудний — ким? чим?, місцевий — на кому? на чому? Вживається також клична форма, що до відмінків не нале­жить, бо синтаксичних відношень вона не виражає. Кличною формою тільки називаємо особу, до якої Звертаємось. Отже, іменник у цій формі виступає не членом речення, а звертан­ням, тобто словом, що граматично (синтаксично) не пов'язане з членами речення: Засівайся, ниво, людям на добро! (Симон.).

Відмінок оформляється за допомогою закінчень (комета, кометі, комету), закінчені і прийменників (на воді, під во­дою) або тільки синтаксичним зв'язком з іншими словами: чисте купе (значення називного чи знахідного відмінка), милуюся купе (значення орудного відмінка). '

Називний відмінок зветься прямим. Це вихід-_;а, початкова форма назви предмета. Називний відмінок стаювить назву суб'єкта, тобто виконавця певної дії. Іменник у називному відмінку виступає в реченні підметом, іменною -частиною складеного присудка, прикладкою. Наприклад: і. Віє вітер з-під воріт (Рильськ.). 2. Імперіаліст — це спрут (Тич.). 3. А над селом — пустун-літан безжурно крильми крес-гить план (Тич.). Виділені іменники виступають підметом (вітер, імперіаліст, літан), присудком (спрут), прикладкою (пустун).

Інші відмінки називаються непрямими. Вони мають свої значення і форми вираження. Кожен відмінок має кілька зна­чень, і, навпаки, деякі значення різних відмінків збігаються. У вираженні значень відмінків важливу роль відіграють прийменники.

Родовий відмінок означає: 1) діяча (виступи учнів, боротьба народів); 2) об'єкт (будівництво заводу, не боятися грому); 3) частину цілого (склянка води, тарілка борщу); 4) носія ознаки (людина совісті, хатина зайчика); 5) час, місце, причину, спосіб дії (кататися протягом дня, стати біля столу, замовчати від несподіванки, сміятися до сліз).

Давальний відмінок означає: 1) особу чи пред­мет, для яких або на шкоду яким відбувається дія (дати кві­ти дівчинці, нагнати дітям страху); 2) особу, якій припису­ється певний стан (примарилось матері — це так званий давальний суб'єкта в безособових реченнях); 3) належність, стосунок, спрямування (служіння народові, рахунок команді, пам'ятник Шевченкові); 4) обставинні відношення, якщо вжи­вається з похідними (і тільки) прийменниками назустріч, наперекір, всупереч, завдяки (закрили всупереч передбаченням, вийшла назустріч поїзду).

Знахідний відмінок означає: 1) прямий об'єкт при перехідних дієсловах, інколи обставинну функцію і вжи­вається без прийменника (гортає сторінки, чекати годину); 2) об'єктні й обставинні відношення при перехідних дієсловах, іноді означальні відношення при іменниках і вживається з прийменником (піклуватися про дітей, прийти на заняття, зошит у лінійку).

Орудний відмінок означає: 1) знаряддя, засіб дії і пересування (копати лопатою, махнути рукою, їхати тролейбусом); 2) суб'єкт дії або співучасника дії (план, за­тверджений радою, мати з дочкою); 3) обставинну характери­стику: час (працює ночами, приїхати перед ранком), місце (іти дорогою, лежить під столом), порівняння (лине ластів­кою, дивиться вовком); А) об'акту й означальну характери-

стику (розмовляти з другом, ніс картоплею, дівчина з косою); 5) присудкову характеристику (стати лікарем, свято було з і салютом).

Місцевий відмінок означає: 1) обставинну характеристику: місце дії (стоїть при дорозі, ходить по городу), час (прийти о восьмій годині, приїхав у вересні); 2) об'єктні (рідше) відношення: знаряддя дії (грати на скрипці, шити на машинці) чи засіб пересування (приїхати на тракторі). Місцевий відмінок вживається тільки з прийменниками на, у(в), о, об, по, при.

Завдання. І. Згрупуйте і запишіть словосполучення за приналежні­стю залежного іменника до певного відмінка. З'ясуйте значення цих імен­ників. Складіть шість речень із словосполученнями, в яких іменники вжи­то у різних відмінках.

і ■ Член партії, бажати успіху, пам'ятник герою, мудрість народу, шукати дорогу, щебетати ластівкою, плескати в до­лоні, радіти в душі, побажання юнакам, виконати завдяки -допомозі, пливти морем, обрати шлях, захоплюватися мистец­твом, зошит у лінійку, вийти по обіді, стоїть при дорозі, бо­ротися задля щастя.

II. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Проаналізуйте відмінність між ними в обох мовах і з'ясуйте граматичне значення залежних іменників.

Видеть по глазам, узнать о брате, красный от стыда, плыть,| по течению, путь в город, делать по привычке, приспособить­ся к обстоятельствам, действовать по указке, поссориться из-за пустяка, вовлечь в работу, зачет по языку, забота о детях,: классификация по признакам, поставить в пример, дороже ^v жизни, белый по цвету, приехал на прошлой неделе, пришло в голову, случилось по недоразумению, ввести в состав бюро, не спать по ночам.