Пасивні дієприкметники

За допомогою суфікса -н(ий) дієприкметники утворюються від інфінітивних дієслівних основ на а(я); бажати — бажа­ний, клепати — клепаний, плутати — плутаний, пиляти — пиляний, рубати — рубаний, купати — купаний.

З участю суфіксів ен(ий), -єн(ий) дієприкметники утво­рюються від інфінітивних дієслівних основ на приголосний та з суфіксами -и-, -і- (-Ї-); привезти — привезений, принес­ти — принесений, погризти — погризений; повідомити — по­відомлений, попередити — попереджений, посилити — поси-

319.

лений; гоїти — гоєний, напоїти — напоєний, засвоїти —: своєний.

За допомогою суфікса -т(ий) дієприкметники утворюю: ся від односкладових дієслівних основ на и(і), а(я), у, є бити, гріти, жати, дути, дерти — та їх похідних, напр клад: битий, збитий, розбитий, грітий, розігрітий; жатий, вижатий; дутий, надутий, роздутий; дертий, здертий, розі' дертий.

Деякі дієприкметники утворюються за допомогою суфік­сів -н(ий), -ен(ий) і -т(ий), наприклад: згорнути — згорну-, тий, згорнений; одягнути — одягнутий, одягнений; замкну­тий — замкнутий, замкнений. '. Такі паралельні форми можуть утворюватися і від дієслів; з основою на о: колоти — колотий, колений; молоти — моло-> тий, мелений; пороти — поротий, порений.

При утворенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен(ий) відбуваються чергування кінцевих приголос­них основи інфінітива:

[д] — [дж\: погодити — погоджений, дослідити — дослі­джений;

[зд] — [ждж]: об'їздити — об'їжджений; [г\, [з] — [ж]: стригти — стрижений, зберегти — збе­режений; знизити — знижений, зобразити — зображений;

[с] — [ш]: оголосити — оголошений, завісити — завіше­ний;

[к], [т] — [ч\: сікти — січений,.заволокти — заволочений, скоротити — скорочений;

[cm] — [щ] (фонетично [шч]): вимастити — вимащений, очистити — очищений.

Якщо дієслівна основа закінчується на губний приго­лосний [б], [п], [в], [м], [ф], то після них при утворенні діє­прикметників з'являється [л]\ загубити — загублений, об­робити — оброблений, розщепити — розщеплений, зліпи­ти — зліплений, обставити — обставлений.

В українській мові простежуються пасивні дієприкметники минулого часу, вжиті на означення тривалої дії. Утворюються вони за допомогою суфікса -н(ий) від дієслів недоконаного виду з ненаголошеним суфіксом -yea-, -юва-: записувати — записуваний, оновлювати — оновлюваний. Такі дієприкметники можуть виконувати функцію дієприкметників теперішнього часу. Наприклад: Ти так захоплюєшся своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші за­гони (Донч.). У цьому реченні дієприкметник уявлюваними (ус­піхами) легко замінюється конструкцією з дієсловом у тепе­рішньому часі (успіхами, що уявляються).

Залежно від змісту значення теперішнього часу можуть

320.

набувати деякі дієприкметники, утворені від дієслів без су­фікса -ува-, -юва-. Наприклад: / почуває він себе таким слаб­ким, безсилим і безвільним, мов пцлина, вітрами гнана (Фр.). Тут зворот з дієприкметником гнана відповідає конструкції також з дієсловом у теперішньому часі (пилина, яку гонять вітри).

Пасивні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом -м(ий) вживаються дуже рідко (любимий, проходимий). У російській мові вони функціонують активно (несомый, ата­куемый, разыскиваемый, привозимый, ободряемый). Російські пасивні дієприкметники на -м(ый) в українській мові пере­даються описово (ведомый — якого ведуть, атакуемый — якого атакують, привозимый — якого привозять).

Завдання. 1. З поданих речень випишіть дієприкметники і визнач­те дієслівні (стан, час, вид) і прикметникові (рід, число, відмінок) озна­ки їх.

I. Міномети, ввірені Чернишеві, приєдналися до загаль­ного гуркоту (Гончар). 2. Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від вибухлих бомб (Куч.). 3. Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Дмит.). 4. Ярина сіла в автобусі за десять хви­лин була в центрі міста — на великій, заасфальтованій пло­щі (Десн.). 5. Здоєні вівці, немов стуманілі, падають в заго-

, роді на камінь (Коцюб.). 6. Часом темнішало від швидко літаючих хмар (Янов.). 7. На столі, дбайливо загорнутий у чистий рушник, лежав зачерствілий окраєць гречаного хліба (Донч.). 8. Гнаний царським урядом, Міцкевич був гостинно й ласкаво прийнятий передовою російською інтелігенцією (Рильськ.). 9. Про щастя, здобутеє нами, шепочуть зелені літа (Сос).

II. Випишіть з поданих речень дієприкметники, розгляньте їх за мор" фемною будовою і визначіть синтаксичні функції.

1. Командуючий Чорноморським флотом поздоровляв ес­кадру з перемогою (Куч.). 2. У бій були введені всі піхотні батальйони (Гончар). 3. Григорій був контужений і поране­ний в ногу (Стельмах). 4. Виткнулась валка саней, наванта­жених великими дубовими колодами (Куч.). 5. Узбережні села проклинали болото, задихаючись від смороду гниючих у ньому водоростей (Гонч.). 6. На нивах, як те військо поби­те, темніють незношені снопи, стеляться довгими рядами неза-гребені покоси, а подекуди стоять самотою клапті недокоше-ної пшениці (Вас). 7. Уся вулиця була заповнена запахом печеного хліба (Мушк.). 8. Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені і пережиті картини (Тют.). 9. З пу­ті далекої вернувся машиніст, укритий порохом, увесь про­пахлий димом (Рильськ.).

321.

III. Подайте повну граматичну характеристику наведених дієприк­метників, визначте способи їх утворення.

1. Зростаючий, влаштований, відкритий, обраний, за­битий; витягнутий, межуючий, зароблений, переритий, пе­ремігший, знаючий.

2. Одягнутий, зварений, бувший, перекритий, постарі­лий, обпалений, освітлений, розказаний, палаючий, купле­ний.

IV. Від поданих дієслів утворіть:

а) активні дієприкметники теперішнього часу.

Конкурувати, іонізувати, карати, існувати, керувати, ізолювати, кипіти, лежати, гнітити, сяяти, радіти, нудьгува­ти;

б) активні дієприкметники минулого часу.

Почорніти, відлетіти, ліпити, позеленіти, зів'янути, роз­танути, обважніти, посвіжіти, тріснути, спітніти, одерев'я­ніти, пошерхнути;

в) пасивні дієприкметники минулого часу.

Боронувати, бракувати, лити, валяти, ізолювати, інду­стріалізувати, колективізувати, рубати, привести, посилити, заколихати, комбінувати, І кооперувати, ігнорувати, ін­тенсифікувати, залишати, ліквідувати, лякати, відрахувати, закінчити, іменувати, присунути, прикути, роздути;

... г) пасивні дієприкметники минулого часу за допомогою двох суфіксів (там, де це можливо).

Колихати, кинути, ілюструвати, колоти, згорнути, повер­нути, одягнути, бажати, дерти, припинити, платити, звалити, кувати.

V. Перекладіть текст українською мовою.

1. Девушка была с прекрасными, раскрывшимися от вне­запно хлынувшего сильного света, повлажневшими черными глазами. 2. Уля сбросила туфли, надетые на босу ногу, смело вошла в воду и, осторожно нащупывая поросшее водоросля­ми дно, шла к цветущей лилии. 3. Донецкие каленые ветры _t и палящее солнце посмуглили девушек. 4. Говорила Зина — девушка с блестящими, гладкими, точно приклеенными, во­лосами и двумя короткими, торчащими вперед косицами. 5. Девушки шли по выжженной солнцем и вытоптанной овца­ми степи. 6. Из окон домиков, затененных акациями, слыша­лись голоса уезжавших людей. 7. В маленьких квартирках, казавшихся опустевшими, живут бойцы и командиры став­ших на постой или проходивших на Фоонт военных частей.

322.

8. В мареве струящегося от брони раскаленного воздуха на фронт шли танки по осенним расплывшимся дорогам (За те. О. Фадеева «Молода гвардія»).