Характерною рисою прислівників є різноманітність і строкатість їх морфемної будови. Це пояснюється тим, що протягом багатьох віків прислівники формувалися і формуються тепер з різних частин мови. Найбільша кількість прислівників утворилася від прикметників та іменників, значно менше прислівників числівникового, займенникового та дієслівного походження.
Від прикметників походять такі прислівники: (у 3 кінцевими суфіксами -о, -є: весело, зелено, тепло, дрібно, гарно, прямо, рясно, цікаво, чемно, швидко, щиро, дуже, добре, зле, гаряче та ін. З походження вони є формами називного відмінка однини коротких прикметників середнього роду. Порівняймо: добре працюється і добре діло.
2. Прислівники утворилися від колишнього давального відмінка відносних прикметників за допомогою префікса пс і суфікса -ому (колишнє закінчення): по-батьківському, по-козацькому, по-справжньому (паралельна форма з суфіксом -и: по-батьківськи, по-козацьки). Від якісних прикметників такі прислівники утворюються рідко (по-доброму, по-новому).
|
|
3. Прислівники, що утворилися від колишніх коротких прикметників (у родовому, знахідному і місцевому відмінках) за допомогою префіксів: здалека — з + далека, здавна — з + давна, звисока — з + висока, спроста — с + проста, заново — за + ново, вручну — в + ручну, напевне — на -+-+ певне, востаннє — в + останнє, напоготові — на,+ по -г + готові.
-Прислівники, що походять від іменників, утворюються двома способами: прийменниковим і безприйменниковим.. При утворенні прийменниковим способом прийменники стають префіксами. Прийменниковим способом прислівники утворюються: а) від родового відмінка однини: зверху — з + верху, зранку — з + ранку, довіку — до + віку, вдосвіта —
334.
б + до + світа; б) від знахідного відмінка однини: вбік — в + бік, вгору — в + гору, наполовину — на + половину, надвечір — над + вечір; у творенні прислівників можуть брати участь два прийменники: навпростець, навхрест; займенник що: щодня, щотижня, щороку; в) від місцевого відмінка однини чи множини: вгорі — в + горі, надалі — на + далі, нарівні — на + рівні, навколішках — на + в + колішках.
Безприйменниковим способом прислівники утворюються: а) від родового відмінка однини: вчора, сторчака; б) від орудного однини чи множини: бігом, ранком, живцем, кругом, порою, смерком, похапцем; часами, місцями; в) від архаїчної форми орудного відмінка множини: верхи, пішки, рачки.
Прислівників, що походять від числівників, небагато, їх склад не поповнюється. 1 Прислівники двічі, тричі утворилися від числівників дві, ■ три за допомогою суфікса -чі; вдвоє, втроє... вдесятеро; надвоє, натроє утворені від знахідного відмінка збірних прислівників за допомогою прийменника-префікса в або на; заодно — за допомогою префікса за-; удвох, утрьох, учотирьох — від місцевого однини з прийменником у(в); вперше, вдруге, втретє, по-перше, по-друге тощо — поєднанням порядкових числівників перше, друге, третє, двадцяте та інших з префіксами в-, по-,
|
|
• Група прислівників, що походять від займенників, дуже давня і в сучасній мові майже не поповнюється. Займенникове походження таких прислівників тепер уже не відчувається. Лише знання історії мови може допомогти у з'ясуванні їх утворення.
До найдавніших прислівників займенникового походження належать: де, як, там, тут, коли, куди, туди, доки, доти, досі, звідки, звідти, звідси, тоді, іноді, сюди, всюди, так, сяк та ін. Від найдавніших займенникових прислівників за допомогою часток аби, де, ні утворилися новіші прислівникові форми: абиде, абикуди, абияк, декуди, деколи, нікуди, ніяк, ніде та ін.; поєднанням форми місцевого відмінка з префіксом по- утворився прислівник потім.
Примітка. Просторічними є форми прислівника, утворені іменниковим суфіксом -ечк- (тутечки, тамечки) і закінченням іменника -ою (тудою, сюдою).
Прислівники, що походять від дієслів, утворилися від дієслівних основ за допомогою: а) префіксів: досхочу — до + + с + хочу, всупереч — в + супереч; б) суфіксів: хвилююче — хвилюю + че\ в) префіксів і суфіксів: пошепки — по + шеп + + ки, навсидячки — на + в + сид + яч + ки; г) давнього іменникового закінчення -ма (-ома): дарма, сидьма, жарто-
335.
ма, крадькома; д) від колишніх дієприкметників (сидячи, лежачи, крадучись; навстоячки, навсидячки).
Примітка. Своєрідно утворюються здрібніло-пестливі форми прислівників. Для них, зокрема, характерні суфікси -еньк-, -ісіньк-, -есеньк-:
давненько, швиденько, смачненько, легенько, злегенька, помаленьку, любісінько, точнісінько, легесенько, тихесенько.
У сучасній українській мові багато складних прислівників, і їх кількість зростає. Вони утворюються:
1. Сполученням двох основ або слів (з прийменником чи без нього, в тому числі при наявності сполучного звука [о]): запанібрата, босоніж, силоміць, сьогодні, споконвіку, натщесерце, • праворуч, голіруч, нашвидкоруч, водночас, втридорога, стократ, тимчасом, повсякчас, чимраз, щодуху, щоправда.
2. Повторенням цілого слова або його основи: далеко-далеко, ледве-ледве, тихо-тихо, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, сухо-насухо, мало-помалу, рано-вранці, повік-віки, сила-силенна; складанням двох синонімічних слів: любо-дорого, гидко-бридко, зроду-віку, сяк-так, без кінця-краю, часто-густо, тишком-нишком; складанням двох антонімічних слів: більш-менш, видимо-невидимо; сполученням двох різних форм одного й того іменника: час од часу, раз у раз, раз від разу, рік у рік, день за днем, з дня у день, слово в слово, крок за кроком, сам на сам.
3. Прислівники можуть являти собою стійкі (фразеологічні) сполучення слів різного творення і, отже, будови: на всю губу, на власні очі, по саму зав'язку, ні туди ні сюди, так собі, на вічні часи, рука в руку, по саме нікуди, вкрай погано, з дорогою душею та багато інших.
Завдання. І. Виділіть морфологічні типи прислівників за походженням і запишіть їх у такому порядку: прислівники, які походять від: а) прикметників, б) іменників, в) числівників, г) займенників, д) дієслівних форм, є) інших форм слів і від словосполучень.
Тричі, дружньо, дружно, сп'яну, спросоння, скраю, спершу, потихеньку, посередині, грайливо, догори, влітку, поодинці, нашвидку, безжурно, напоказ, вранці, учотирьох, злегка, допізна, надвечір, назустріч, безжально, по-комсомольському, день при дні, по-друге, з ранку до вечора, втретє, знов, замолоду, навесні, насилу, пригнічено, по-товариськи, вдесятеро, заповзято, ніжно, скраю, звисока, врівень,, удвох.
|
|
II. Від поданих нижче прислівників утворіть здрібніло-пестливі прислівникові форми. З'ясуйте, від яких прислівників можливе утворення таких форм.
Глибоко, мало, близько, високо, далеко, помалу, часто, трохи, осьде, чисто, тут, зелено, вогко.
336.