Правопис сполучників

Складні сполучники, утворені з кількох слів, пишуться завжди разом: щоб, немов, ніж, якби, якщо, адже, отже, тож, також, аніж, мовби, мовбито, немовби, немовбито.

357.

наче, неначе, начебто, буцімто, тобто, цебто. Наприклад: 1. О пісне! Від народу кров і плоть ти узяла, щоб лиш йому служити (Рильськ.). 2. / один у полі воїн, якщо він радянсь­кий (Нар. тв.). 3. Сьогоднішнє в мені живе з віками, немов рі­зець гартований і камінь (Мал.).

Сполучники щоб, якби, якщо слід відрізняти від однозвуч­них з ними займенників чи прислівників, при яких наявні частки б, би, ж, же.

Сполучники Однозвучні сполучення слів

1. Якби ви вчились так, як 1. Як би я тепер хотіла у треба, то й мудрість би мале човенце сісти і дале-була своя (Шевч.). ко на схід сонця золотим

2. Вийшов з хати карбів- шляхом поплисти (Л. Укр.) ничий, щоб ліс оглядіти 2. Ще добре, хоч Ілько дома, (Шевч.). а що б вона [Зінька] та

сама вдіяла (Гол.).

Примітка. Слід пам'ятати, що на займенник чи прислівник завжди падає наголос, а частку від них можна відділити і поставити в іншому місці речення або й зовсім випустити,

Сполучники адже, ніж, аніж, також, мовби, наче, начеб­то, буцімто, немов, нібито не мають однозвучних з ними слів і завжди пишуться разом. Наприклад: / просто вниз, під го­ру, у долині — Обухівка, немов хтось жменею сійнув зерно золотаве в чорну ріллю (Гол.).

Сполучники зате, проте пишуться як одне слово. Від однозвучного займенника те з прийменниками за і про вони відрізняються тим, що сполучники можна замінити іншими, си­нонімічними — а, але, однак, тоді як однозвучні з ними слова не можна замінити жодним з них. Наприклад: 1. Леся замис­лилась, проте (порівн. однак) заговорила знову (М. Ол.). 2. Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків, про давнину справдешні байки править, про те, що діялось на нашім світі (Л. Укр.).

Деякі сполучники з частками б, би, ж, же пишуться тіль­ки окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б. На­приклад: Скажи, як добре на оцій дорозі, як тихо, тихо на кордоні нашім. Коли б на всіх, на всіх кордонах світу було отак спокійно, як отут! (Тк.).

У складених сполучниках кожна частина пишеться окремо: дарма що, тому що, так що, для того щоб, через те що, в міру того як, незважаючи на те що та ін. Наприклад: Дарма що відгуку, вітер не має, а шум на хвилиночку погляд чарує (Л. Укр*

Завдання. І. Прочитайте, знайдіть сполучники й однозвучні з ними слова, поясніть їх правопис,

358.

I. Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна зо­лота! (Л. Укр.). 2. Як би ти, сину, йшов в отаку годину. Це ж не близько (Гол.). 3. Знову думать заходивсь про те таки, що й перше думав (Шевч.). 4. Якщо ти байдужий до матеріалу, якщо не відкрив у довколишньому живу іскру поезії, тобі не час братися за перо (Гончар.). 5. Якби оті про­міння золоті у струни якось обернути, я б з них зробила золо­тую арфу (Л. Укр.). 6. А так же хороше над чорним грунтом мак переливається, мов полум'я червоне (Рильськ.). 7. Якби відали ви, які славні були тГсуворі, закручені хлопці (Нагн.).

II. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис сполучни­ків. Перші три речення розберіть за частинами мови.

1. Лісник знайомий єсть у мене. Він до щеплювання має хіть велику, (о)то(ж) хвилюється не без причин, узрівши яб­луньку чи грушку дику (Рильськ.). 2. То(ж) при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє (Л. Укр.).

3. Коли(б) кожним радісним літом виростала травинкою я, то на луці палаючим цвітом написала б Вітчизни ім'я (Тк.).

4. Хоч сьогодні нічого складного там не відбувалося, (про)те Ґонтар не міг спокійно піти додому, не оглянувши ще раз усі куточки своєї ділянки (Ваш). 5. З долини, (не)наче з дна, по­чало підніматись, напливати село, навпіл поділене рікою (Стельмах). 6. Коли (б) ти, нічко, швидше минала! (Л. Укр.).

III. Складіть речення із сполучниками дарма що, незважаючи на те що, тому що, в міру того як, для того щоб.

IV. Прочитайте вірш Лесі Українки «Мій шлях». Випишіть сполуч­ники і розберіть їх за поданою схемою.

	Морфологічна будова	Сурядний чи підрядний
	непохідний (простий)	похідний		Група за значенням
Сполучник		складний	складе­ний
і	простий	—	—	сурядний	єднальний

V. Прочитайте текст. Знайдіть похідні і непохідні сполучники; з'я­суйте, яку роль вони виконують у реченні. Визначте стильову приналеж­ність тексту.

Уявіть собі на хвилинку, що ми з вами висадилися на по­верхню Місяця. Як відшукати тут потрібний напрям?

Щоб пересуватися на поверхні Місяця, насамперед по­трібна карта.. Укладена" на "основі численних фотографій, ви­конаних як земними обсерваторіями, так і міжпланетними ав­томатичними станціями, вона буде надана в розпорядження місячних мандрівників. Карта буде докладна і міститиме навіть вельми дрібні деталі місячного рельєфу.

359.

Учасникам місячних експедицій доведеться навчитися так само легко й безпомилково знаходити на небі сузір'я Дракона, як земні мандрівники відшукують Полярну зорю. Це тим необхідніше, що на Місяці не можна користуватися магніт­ним компасом, бо там немає магнітного поля, а отже, й маг­нітних полюсів. Зате астрономічне орієнтування на Місяці можна робити за будь-якого часу...

(В. Комаров)

VI. Складіть твір-опис на тему «Весна в полі», використовуючи су­рядні і підрядні сполучники та сполучні слова.

Запитання і завдання для повторення

1. Які службові слова називають сполучниками?

2. Які функції виконують сполучники в мові?

3. На які групи поділяються сполучники за морфологічним складом і за походженням?

4.Чим відрізняються сполучні слова від сполучників? Наведіть при­клади,

5. З'ясуйте правопис сполучників. Наведіть приклади сполучників і однозвучних з ними сполучень.

ЧАСТКИ