2015-09-06
457
ватися й форма називного відмінка: бачу корови, вівці, бджоли;
б) назви неістот мають таку форму, як __________у називному відмінку:
Бачу книжки, дороги, вишні.
В і д м і н ю в а н н я і м е н н и к і в
І І в і д м і н и ч о л о в і ч о г о р о д у
Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через
Похилу риску, як, наприклад, у місцевому відмінку однини: на
Коні, на коневі, на коню – -і/-еві/-ю.
1. У родовому відмінку однини закінчення -а (-я) мають:
А) назви істот: столяра, бригадира, лікаря, Мороза, слона,
горобця, комара, жука, мікроба;
Б) назви чітко окреслених предметів і понять: трамвая,
Тролейбуса, стола, олівця, портфеля, ключа, лоба, носа, метра,
серпня, вівторка, перпендикуляра, атома, електрона;
В) назви населених пунктів: Житомира, Херсона, Конотопа,
Борисполя, Бахмача, Острога, Сокаля, Сирця, Лондона, Нью-
Йорка (виняток становлять ті складені власні назви, у яких друга
частина співзвучна із загальною назвою, що має закінчення -у:
|
|
|
Кривого Рогу, Кам’яного Броду);
Від-
Мінки Однина Множина
М’яка група М’яка група
Твер-
да
Група
(рік)
Мі-
Шана
Група
(кущ)
з
Осно-
Вою
Не на
й
(день)
з
Осно-
Вою
На й
(край)
Твер-
да
Група
(рік)
Мі-
Шана
Група
(кущ)
з
Осно-
Вою
Не на
й
(день)
з
Осно-
Вою
На й
(край)
Н. 0, -о 0 0 0 и,(-і),
(-а)
-і -і -ї
Р. -а, -у -а, -у -я, -ю -я, -ю -ів, 0,
(0)
-ів -ів,
(-ей)
-їв
Д. -ові/у -еві/у -еві/ю -єві/ю -ам -ам -ям -ям
З. Як у наз. або род. відмінку Як у наз. або род. відмінку
О. -ом,
(-им)
-ем -ем -єм -ами,
(-ьми)
-ами -ями,
(-ьми)
-ями
М. -і/
-ові/
-у
-і/
-еві/
-у
-і/
-еві/
-у
-і/
-єві/
-ю
-ах -ах -ях -ях
Кл. -е, -у -е, -у -ю -ю Як у наз. відмінку
Г) назви річок під наголосом: Дніпра, Ірпеня, Остра, Те-
Терева, Ужа, Псла (але не під наголосом: Дону, Бугу, Інгулу,
Дунаю);
ґ) іноді, як виняток, і назви нечітко окреслених предметів,
Найчастіше під наголосом та із суфіксом -к: хліба, вівса, вечора,
Тягаря, інвентаря, вишняка, садка, стіжка, гопака, краков’яка.
Усі інші іменники мають звичайно закінчення -у (-ю): шляху,
Гурту, народу, університету, будинку, піску, алюмінію, грому,
Гніву, волейболу, сну, прогресу, Криму, Подолу.
Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і
закінчення -а (-я), і закінчення -у (-ю):
акт – акта (документ), акту (дія);
Алжир – Алжира (місто), Алжиру (країна);
апарат – апарата (прилад), апарату (установа);
Блок – блока (частина споруди, машини), блоку (об’єднання
|
|
|
держав);
елемент – елемента (конкретне), елементу (абстрактне);
камінь – каменя (шматок породи), каменю (матеріал);
листопада (місяць) і листопаду (опадання листя);
Листа (писаний текст) і листу (збірне поняття)
рахунок – рахунка (документ), рахунку (дія);
термін – терміна (слово), терміну (строк);
фактор – фактора (маклер), фактору (чинник);
Феномен – феномена (явище), феномену (людина)
2. У давальному відмінку однини:
а) назви істот мають переважно закінчення -ові, -еві, -єві:
