2015-09-06
372
| Пишеться | Не пишеться |
| 1. У кінці слова або складу перед наступним приголосним для позначення м’якості приголосних на письмі: після д, т, з, с, ц, л, н, дз місяць, сіль, промінь, гедзь 2. У середині слова перед твердим приголосним (у тому числі в суфіксах – зьк-, -цьк-, -ськ-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, крім шиплячих: боротьба, запорізький, батьківський Винятки: баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плоский, різкий 3. Після л перед наступним приголосним: кільце, рибальство Винятки:не ставиться після л у групах – лц-, -лч-, коли вони походять із – лк - балка – балці, спілка – спілці 4. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будьте, киньте, станьте 5. У словах іншомовного походження: а) після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, медальйон, більярд | 1. Після б, п, в, м, ф: степ, кров, сім 2. Після ж, ч, ш, щ: ріжте, ніч, дощ 3. Після р у кінці слова та складу: перевірте, Харків, гіркий але Горький 4. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами – ств(о), -ськ(ий) кінчик, менший, Уманщина, але бриньчати, доньчин, няньчити 5. Після м’яких приголосних, крім л: пізнє, вінця, гордість але різьбяр (різьбар), тьмяний 6. Між буквами, що позначають подвоєні м’які приголосні: осінній, каміння, галуззя 7. У словах іншомовного походження а) перед йо: курйоз, серйозний б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: рюкзак, Гюго, бюро. |
2.4. Зміни приголосних при словотворенні
|
|
|
| Правила | Приклади |
| 1. Сполучні приголосні – цьк- перед суфіксом –ин( а)- змінюється на – чч-; -ськ-, -ск-, змінюється на –щ-, -шч- при творенні іменників. 2. Приголосні к, ц перед суфіксом –н- чергуються з ч і пишеться – чн- при творені іменників та прикметників. 3. Сполучення приголосних – ськ-, -зьк-, -шк- змінюється – щч(-щ)-, -жч - при утворенні українських прізвищ на – нко, -цк: але при утворенні присвійних прикметників ці суфікси не змінюються, і слова пишуться за морфологічним принципом. 4. Перед суфіксами – ськ(ий), -ств(о) змінюється прикінцевий приголосний основи: а) Г, Ж, З + ськ(ий), -ств(о) на –зьк(ий), -зтв(о); б) К, Ц, Ч + -ськ(ий), -ств(о) на –цьк(ий), -цтв(о); в) Х, Ш, С + -ськ(ий), -ств(о) на -ськ(ий), -ств(о); г) інші приголосні перед – ськ(ий), -ств(о) – не змінюється; д) у поодиноких словах запозичених з інших мов, перед суфіксом – ськ(ий), приголосні Г, К, Х, Ш передаються і у вимові, і на письмі. 5. У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників Г, З, Ж перед суфіксом - ш(ий), змінюється на – жч(ий), а С на – щ(ий). | донецький – Донеччина, Вінниччина віск – вощина плоский – площина але: Галичина вік – вічний, молоко – молочний, серце – сердечний Винятки: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, сердешний, (у значенні бідолашний). Та слова утворені від прислівників: завтра – завтрашній, торік – торішній Кузько – Кужченко, Кужчук Терешко – Терещенко Васька – Васьчин Параска – Парасчин Буг – бузький, боягуз – боягузький козак – козацький, козацтво, кравець – кравецький, ткач – ткацький чех – чеський, товариш – товариський, черкес – черкеський студент – студентство, люд – людський, людство казах – казахський, Іртиш – іртишський дорогий – дорожчий, низько – нижче, високо – вище, красивий – краще |
|
|
|
