Правопис слів іншомовного походження

Правила Приклади
1. Неподвоєні та подвоєні приголосні - у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються. Винятки: аннали, бонна, брутто, нетто, тонна, панна, манна, мадонна, ванна, мотто, вілла, пенні, білль, булла, мулла, мірра, дурра. - при збігу однакових приголосних префікса й кореня, подвоєння маємо тоді, коли в мові вживається непрефіксальне слово; - подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових власних назвах та похідних від них.   Маса, каса, акумуляція, новела, комісія Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм), контрреволюція (революція) Марокко – марокканець Міссурі, Ніцца, Руссо, Оттава
2. И - пишемо у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним. Інститут, директор, силует, цистерна, фабрика, Сирія, Чикаго
3. І - на початку слова: - після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед буквами на позначення приголосних; - після букв на позначення приголосних перед буквами на позначення голосних та й; - у кінці слова перед я; - у кінці невідмінюваних слів після приголосних. Ієрогліф, інерція, бібліотека але відповідно до вимови: вимпел, спирт, гиря, кинджал, християнин, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан Клієнт, радіус Аудиторія, теорія Мерсі, колібрі, таксі
4. У- пишемо після ж, ш та ф у словах французького походження. Парфуми, журі, брошура, Жуль Верн
5. Є – пишеться на початку слів та після апострофа, е, і, й, ь. Європа, Єгипет п’єдестал, конвеєр, абітурієнт, Готьє

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: