Правила
| Приклади
|
1. Неподвоєні та подвоєні приголосні
- у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються.
Винятки: аннали, бонна, брутто, нетто, тонна, панна, манна, мадонна, ванна, мотто, вілла, пенні, білль, булла, мулла, мірра, дурра.
- при збігу однакових приголосних префікса й кореня, подвоєння маємо тоді, коли в мові вживається непрефіксальне слово;
- подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових власних назвах та похідних від них.
|
Маса, каса, акумуляція, новела, комісія
Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм), контрреволюція (революція)
Марокко – марокканець
Міссурі, Ніцца, Руссо, Оттава
|
2. И - пишемо у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним.
| Інститут, директор, силует, цистерна, фабрика, Сирія, Чикаго
|
3. І - на початку слова:
- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед буквами на позначення приголосних;
- після букв на позначення приголосних перед буквами на позначення голосних та й;
- у кінці слова перед я;
- у кінці невідмінюваних слів після приголосних.
| Ієрогліф, інерція, бібліотека
але відповідно до вимови: вимпел, спирт, гиря, кинджал, християнин, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан
Клієнт, радіус
Аудиторія, теорія
Мерсі, колібрі, таксі
|
4. У- пишемо після ж, ш та ф у словах французького походження.
| Парфуми, журі, брошура, Жуль Верн
|
5. Є – пишеться на початку слів та після апострофа, е, і, й, ь.
| Європа, Єгипет
п’єдестал, конвеєр, абітурієнт, Готьє
|